Блог вчителя історії та правознавства

Тема: Перші князі Русі – України (5 клас).

Мета: Надати відомості про перших князів  Русі – України; розвивати в учнів навички аналізу історичних джерел та вміння використовувати їх у своїх відповідях, уміння правильно висловлювати свою думку; виховання патріотизму.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання:

1. Власова B.C., Данилевська О.М. Вступ до історії України: підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
2. Роздавальний матеріал: портрети перших князів  Русі – України, завдання для груп, витяги з історичних джерел, визначення нових понять і термінів.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє учням портрети перших київських князів: Діра, Аскольда, Олега, Ольги, Святослава, з’ясовує, що їм відомо про них, після чого наголошує, що саме з цими політичними діячами пов’язаний період в історії України, що вивчатиметься на сьогоднішньому уроці.

Оголошення та запис теми уроку.

• Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником

Учні об’єднуються в 5 малих груп. Кожна група отримує завдання опрацювати інформацію про перших київських князів:

• Група Аскольд і Дір.
• Група Олег.
• Група З.Ігор.
• Група Ольга.
• Група Святослав.

Учні класу (по одному представнику від кожної групи) презентують набуті знання.

Інтерактивні вправи

Гра «Термін»

Мета: допомогти учням краще засвоїти нові терміни та поняття. Перед початком гри вчитель ділить клас (за рядами) на команди і призначає асистентів, які сидять за останніми партами. Потім роздає їм аркуші з визначенням термінів (але не називаючи їх) та номер команди. Кожен учень пише лише одну відповідь і передає аркуш далі, тому, хто сидить попереду. Якщо учень не знає жодного з визначень, він «пропускає хід». Користуватися зошитом та підручником не дозволяється. По закінченні гри асистенти збирають

аркуші та визначають команду-переможця з числа тих, хто швидше виконав завдання і надав більшу кількість правильних визначень. Завдання для гри

1. Кілька правителів, що походять з одного роду. {Династія)
2. Обов’язкове надання князю підлеглим населенням збіжжя, меду, воску, хутра тощо. {Данина)
3. Глава князівства у слов’янських народів. {Князь)
4. Володар великої могутньої держави, утвореної на землях багатьох народів. {Імператор)
5. Історичний твір, в якому опис подій проводився за роками. (Літопис)
6. Княжі дружинники, яким було надано землю за виконання певних військових обов’язків. {Бояри)
7. Щорічний об’їзд князем разом з дружиною підвладних йому земель з метою збирання данини. {Полюддя)
8. Обожнення сил природи. {Язичництво)
9. Професійне військо, кероване князем, що отримувало від нього платню даниною або землями. (Дружина)
10. Віра в Ісуса Христа. {Християнство)

Вправа «Уявна історична подорож»

Ця інтерактивна вправа проводиться із застосуванням прийому «Мікрофон».

Учитель. Уявіть, що ви подорожуєте землями Русі – України  в IX – X ст..

Свідками яких подій ви стали? Розкажіть про них.

ІУ. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку

Дана частина уроку проводиться з використанням методу «Мозковий

штурм».

1. Назвіть ім’я історичного діяча, про якого йдеться в наведених уривках.
   • У X столітті арабський мандрівник аль-Масуді писав: «Перший поміж

королями слов’янськими – то король аль- _____ , він має великі міста,

великі залюднені землі, до столиці його держави приходять мусульманські купці з різним крамом…» (Дір)

• У походах возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Такими ж всі інші воїни його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу іти на вас». (Святослав)
• « І прослухав їх князь______ , пішов до древлян по данину. І здобув він

собі ще до попередньої данини, і чинив їм насильство, він і мужі його… Та коли він повертався назад, він роздумав і сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще». І відпустив він дружину свою додому і з невеличкою дружиною вернувся, жадаючи більшого майна». {Ігор)

2. За ознаками, наведеними нижче, з’ясуйте, про якого історичного діяча йдеться.
   • Саме ця людина провела першу в історії  Русі – України податкову реформу, встановила розміри данини і місце її збору. Цей правитель першим прийняв особисте хрещення, що відбулося у Візантії. Дотримуючись традицій свого часу, жорстоко та витончено помстився за вбивство близької людини. Керував державою не від свого імені, а від імені сина, який був малолітнім. Це був перший факт в історії  Русі – Україи, коли престол посіла жінка. (Ольга)
   • Був київським князем у 882 – 912 pp. Він захопив владу в Києві, вбивши Аскольда І Діра. Здійснив успішний похід на Візантію, де в 907 р. підписав вигідну угоду. За народними переказами, зазнав смерті від власного коня, Дістав прізвисько Віщий. (Олегj
   • Уславився воєнними походами проти могутньої тогочасної держави Візантії, перший уклав з нею вигідну угоду і примусив її визнати свою державу. Був християнином, дбав про поширення християнської віри серед русичів-язичників. Був убитий внаслідок змови частини впливових воєначальників-язичників та язичеських жерців. (Аскольдj

У. Домашнє завдання

1. Повторити 6 підручника.
2. Прочитати історичні джерела на С. 45 – 46 підручника і дати відповіді на запитання до них.

 

Тема: Столітня війна (всесвітня історія, 7 клас).

Мета: З’ясувати причини, привід, результати і значення Столітньої війни. Розвивати навички роботи з картою, уміння аналізувати історичні факти, оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, продовжити формування уміння виділяти причинно-наслідкові зв’язки, навички роботи в парах, малих групах. Виховувати в учнів патріотизм на прикладі подвигу Жанни д’Арк.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання:

• підручник;
• атлас;
• роздатковий матеріал (пазли з датами, мотиваційна карта, тести для перевірки).

Методичний коментар: урок проводиться в комп’ютерному класі.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ Запитання та завдання учням

• Що таке війна?
• Які ви знаєте війни в історії людства?
• Що спільного між ними і які розбіжності?
• Охарактеризуйте війну одним словом.
• МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Проводиться з використанням мотиваційної карти, що видається кожному учневі й одночасно висвічується на екранах комп’ютерів. В ході уроку кожен учень заносить у карту оцінки своїх досягнень.

Слайд 1__________________________________________________________

Сьогодні на уроці я:

• довідаюся про основні події Столітньої війни;
• зможу пояснити причини, привід і наслідки Столітньої війни;
• зумію показати на карті місця основних битв;
• постараюся зрозуміти, як юна Жанна дАрк змогла переломити хід війни;
• поміркую над питаннями: «Хто такий герой? І чи хочу я бути героєм?».

1. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Причини і початок Столітньої війни.
2. Народні повстання.
3. Подвиг Жанни д’Арк.
4. Завершення Столітньої війни і об’єднання Франції.

 

Учитель. Кожен з вас мріє з часом опанувати яку-небудь професію. Сьогодні ми спробуємо перевтілитися в різних людей. Почнемо з дослідника, що має знайти відповіді на наступні запитання. Для пошуку відповідей використовуйте параграф підручника (див.слайд 2).

Слайд 2__________________________________________________________

Дайте відповіді на запитання

• З якою подією пов’язані 1337-1453 pp.?
• Чому ця подія так називається?
• Між якими країнами це відбулося?______________________________

Учні по черзі виходять до дошки і записують відповіді (інші одночасно пишуть у зошитах).

Учитель. Продовжимо наші дослідження. Тепер ваше завдання – визначити, що стало приводом до Столітньої війни, (доцільно повторити, чим причина відрізняється від приводу.)

Робота виконується в парах. Після відповідей на дошці з’являється правильна відповідь на екранах комп’ютерів, яку учні фіксують у зошитах.

Слайд 3__________________________________________________________

Одна голова добре, а дві – краще!

Привід до війни

– Претензії англійського короля на французький престол.________________

Учитель. А зараз ми з вами перетворимося на реставраторів. Наше завдання – відновити загублені документи, що містять назви основних битв Столітньої війни. На парті в кожного лежать 9 фрагментів цього документа. Зберіть пазл.

Слайд 4____________________________ _____________________________

Війна – це битви…

• Битва при Слейсі – 1 340 – перемога Англії.
• Битва під Кресі – 1356 – перемога Англії.
• Битва біля Пуатьє – 1356 – перемога Англії._______________________

Учитель. А тепер стаємо картографами. Вивчаємо карту і знаходимо місця основних боїв першого періоду Столітньої війни. Що поєднує ці битви? Розглянемо у підручнику ілюстрації «Битва біля мису Слейс» і «Битва під Кресі». Визначте, що відрізняє ці битви. Прочитавши матеріали, визначте причини поразки французів.

Слайд 5__________________________________________________________

Війна загострює відносини усередині держави…

• Які верстви населення існували в тогочасному суспільстві?

__ – Які протиріччя існували між ними?_______________________________

Учитель. Під час війни протиріччя загострюються, і починаються повстання.

Слайд 6_______________________________________________________

Війна – це герої…

Вона була непохитною у своїй вірі як скеля, Коли люди ні в що не вірили і над усім глумилися; Вона була вірною, коли скрізь панувала зрада.

М. Твен

Учитель. Ці слова сказані про Жанну д’Арк – юну француженку, що зуміла переломити хід Столітньої війни на користь Франції. Доля її склалася трагічно, але уже багато століть Жанна д’Арк залишається символом мужності, любові до свого народу, і не тільки у Франції, а й у багатьох країнах світу. До дослідження її життя зверталося багато істориків: Манфред, Лами, Амбелен. І ми з вами продовжимо цю традицію.

Слайд 7 Війна – це герої… Ми пишемо біографію Жанни д’Арк І група – Хто така Жанна д’Арк? Чому вона стала символом визвольної війни? II група – Чому Жанну д’Арк назвали Орлеанською дівою? Чого ми можемо в неї навчитися? III група – Яку роль відіграв подвиг Жанни д’Арк в історії Франції? Чому її було спалено?

 

У. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Слайд 8________________________________

Кінець війни Закінчіть речення:

• Французи звільнили територію країни від…
• В Англії на материку залишився…
• Французи з війни вийшли…
• Франція завершувала своє…___________

Звернувшись до мотиваційної карти, учні визначають свої досягнення на уроці.

Учитель виставляє і обґрунтовує оцінки.

Домашнє завдання

Слайд 9__________________________________________________________

1. Удома прочитайте, які виступи селян відбулися в ході Столітньої війни в Англії й Франції. Що між ними спільного? (Відповідь представте у вигляді порівняльної таблиці.)
2. Чи відомі в історії нашої країни випадки героїзму, подібні до подвигу Жанни д’Арк? Наведіть приклади.
3. Перевірте свої знання за запитаннями до параграфа підручника.______

 

Тема: Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у період завершення революції 1848 – 1849 рр, у Австрійській імперії (історія України, 9 клас).

Мета: З’ясувати досягнення української національної революції 1848 – 1849 pp. у Галичині; визначити напрямки діяльності депутатів в австрійському парламенті; розкрити процес розгортання революційних подій на Буковині, в Закарпатті та їх особливості; охарактеризувати масовий селянський рух під проводом Л. Кобилиці; визначити наслідки та значення подій 1848 – 1849 pp. На західноукраїнських землях. Розвивати навички роботи в групах, уміння аналізувати, узагальнювати матеріал, співвідносити історичні події з певним періодом всесвітньої історії. Виховувати почуття патріотизму на прикладах життя та діяльності борців за національне і соціальне визволення українського народу.

Основні поняття і терміни: рейхстаг (парламент), збройні повстання,

національно-визвольний рух.

Обладнання

• Підручник (§ 1 ■”).
• Документи.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Запитання та завдання учням

• Коли на західноукраїнських землях скасували кріпацтво?
• У чому проявилася непослідовність аграрних реформ у Галичині, на Буковині, у Закарпатті?
• Яке значення мав вихід першої української газети «Зоря Галицька»?
• У чому полягало протистояння українців і поляків у Галичині?
• Проаналізуйте досягнення революції 1848 – 1849 pp. у західних землях за напрямками: соціальні, культурні, політичні (письмово).
• Як би ви назвали І етап революції в західноукраїнських землях?
• МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Продовжуємо вивчення подій революції 1848 – 1849 pp. на західноукраїнських землях. Проголошення демократичних свобод і введення парламенту було важливим досягненням І етапу революції. На уроці розглянемо діяльність українських депутатів у австрійському парламенті, особливості революційних подій на Буковині й у Закарпатті, проаналізуємо причини поразки Львівського збройного повстання, дізнаємося, хто з діячів національного руху став виразником прагнень буковинських селян до національного і соціального визволення, підіб’ємо підсумки революції. Організуємо роботу в групах для виконання творчих завдань.

ІУ, СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Вибори до австрійського парламенту.
2. Визвольний рух на Буковині та у Закарпатті.
3. Селянське повстання під проводом Л. Кобилиці.
4. Наслідки та значення подій 1848 – 1849 pp. на західноукраїнських землях. Перші питання плану учні опрацьовують у групах самостійно.

Робота в групах Завдання учням

– Опрацюйте матеріал підручника і наданих документів за наступними проблемно-рольовими завданнями.

• група

Вибори до австрійського парламенту

Завдання

• Використайте матеріал документа «Зі спогадів Івана Франка», текст підручника.

Уявіть собі, що ви – депутати рейхстагу від Галичини і Буковини. Які питання ви б порушили з трибуни австрійського парламенту? Чи могла бути діяльність українських депутатів плідною за тих умов, які описує І.Франко? Яке значення для українців мала ваша діяльність у парламенті? Чому австрійський уряд розігнав парламент?

• група

Революційні події на Буковині та у Закарпатті

Завдання

• Використайте матеріал з книги М.Грушевського «Ілюстрована історія України».

Ви – журналісти із Наддніпрянської України. Які питання ви хотіли б поставити жителям Чернівців? Яку інформацію ви підібрали б для статті «Л.Кобилиця – виразник інтересів буковинських селян»?

• група

Селянське повстання під проводом Л.Кобилиці

• Опрацюйте документ «З народного переказу про Лук’яна Кобилицю».
• Охарактеризуйте словами документа ставлення до Л.Кобилиці: а) народних мас; б) панів; в) австрійського імператора та його уряду.
• Прочитайте відповідний текст підручника і зробіть висновок: чому австрійський уряд засуджував діяльність Л.Кобилиці, а народ оспівував його у піснях та переказах як героя? Чому повстання Л.Кобилиці зазнало поразки?

ІУ група

Львівське збройне повстання, поразка революції в Австрії

Завдання

• На основі тексту підручника, додаткової інформації складіть письмовий план теми «Львівське збройне повстання 1848 р.».

Використайте наступний ланцюжок: причини – керівники – рушійні сили – хід повстання – наслідки боротьби – причини поразки.

4. Наслідки і значення революції 1848 – 1849 pp.

Узагальнююча бесіда. Учні висловлюють свої думки, а потім порівнюють їх

із текстом на дошці (підготовленим учителем заздалегідь).

У. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХУІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.»

Аналіз та висновки роботи над проблемним завданням Проблемне завдання

• Доведіть, що західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії, з одного боку, відчули на собі позитивний вплив реформ і революції 1848 – 1849 pp., що сприяло зростанню політичної свідомості народу, а з іншого боку, залишалися занедбаною окраїною Австрійської імперії.

Домашнє завдання

Підготуватись до уроку контролю і корекції знань.

 

ВІКТОРИНА «ПОДОРОЖ КИЇВСЬКОЮ РУССЮ»

У вікторині беруть участь три команди. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1-2 бали (залежно від складності). Переможцем уважається команда, яка набере найбільшу кількість балів.

Конкурс «Розминка».

Кожній команді по черзі ставляться запитання.

1. Хто запровадив християнство на Русі? (Володимир Великий.)
2. Якого князя покарало плем’я деревлян? {Ігоря.)
3. Столиця Візантії. {Константинополь.)
4. Слов’янський бог грози. {Перун.)
5. Син княгині Ольги та князя Ігоря. {Святослав.)
6. Перший збірник законів Київської Русі. {«Руська правда».)
7. Кочові народи, які часто нападали на.східні кордони Київської Русі. (Печеніги, половці.)
8. Якого київського князя прозвали «Окаянним»? (Святополка Вол о д 11, мировича)
9. На що за «Руською правдою» замінювалася кровна помста? (На штраф.)
10. Кого на Русі називали «Красним Сонечком ». (Князя Володимира Великого.)
11. Хто з київських князів був «тестем Свропи»? (Ярослав Мудрий.)
12. Найбільший транспортний шлях Київської Русі. (Шлях «із варягів у греки».)
13. Легендарний засновник Києва. (Князь Кий.)
14. Автор «Повісті минулих літ». (Нестор-літописець.)
15. Який князь прибив щит на воротах Царграда? (Олег.)
16. Перша кам’яна церква Київської Русі. (Десятинна.)
17. Скільки синів мав київський князь Володимир? Дванадцять.)
18. Яку династію київських князів започаткував князь Ігор? (Рюриковичи)
19. Дружина Ярослава Мудрого. (Інгігерда.)
20. Князь Київської Русі, який боровся з дунайськими болгарами. (Святослав.)
21. Князь, який, за легендою, загинув від укусу змії. (Олег.)
22. Конкурс «Міста Київської Русі».

Кожна команда отримує картку із завданням. Вони мають відгадати назву

міста й показати на карті місце його розташування. Кожна правильна відповідь оцінюється в І бал, за показ міста на карті додатково нараховується ще 1 бал.

1. Іноземців вражала велич цього міста, вони називали його «суперником Константинополя». (Київ.)
2. Народний переказ оповідає, що Ольга взяла місто таким підступом: вона зажадала від кожної хати данини по парі голубів і сказала, «що з

таким покупом піде собі назад». Про яке місто говорив автор літопису? (Іскоростень.)

3. Місто, звідки прийшов князь, який започаткував династію Рюриковичів. (Новгород.)
4. Святослав, син Ольги та Ігоря, хотів перенести свою столицю до заснова­ного ним міста з Подунав’ї. Яку назву мало це місто? (Переяславець.)
5. Син Святослава заснував на землях волинян нове місто й назвав його від свого імені. Як воно називалося? (Володимир.)
6. Місто, яке зруйнував князь Володимир Великий, щоб узяти собі за дружину гордовиту княжну Рогнеду. (Полоцьк.) Де зійшлися в бою за

київський престол два брати: Ярослав і Мстислав Володимировичі? (jІиствен.)

8. Місто, яке заснував Ярослав Мудрий унаслідок походів на чудь. (Юріїв.)
9. Місто, яке було побудоване на честь перемоги Кирила Кожум’яки над печен і гом. (Переяслав.)

Конкурс «Кроки».

Учитель читає командам назви, терміни та поняття, а вони розкривають їхній зміст. Кожна правильна відповідь оцінюється в І бал.

• Торгівля, (Продаж товару.)

2. Гривня. (.Грошова одитщя
3. Дружина. (Постійний збройний загін князя.)
4. Полюддя. (Збір данини.)
5. Капище. (Місце жертвопринесення в слов’ян.)
6. Митрополит. (Голова православно)’ церкви у великій області або кількох областях.)
7. Монотеїзм. (Єдинобожжя.)
8. Нестор,іАвтор <-Повісті . тну лих літ», і
9. Літопис. (Хронологічний виклад подій «ізроку врік».)
10. Ідол. (Зображення божества, що є об’єктом релігійного поклоніння.)

1 1. Келія. (Житло ченців.)

12. «Грецький вогонь». (Набої з горючою сумішшю, які за допомогою ка­тапульти перекидали на корабель ворога.)

Конкурс «Як закінчилися історичні події».

Кожна команда отримує завдання. Правильна відповідь оцінюється у 2 бали. При цьому враховується чіткість та оформлення відповіді.

1. к\ літописом, хозари прийшли до полян вимагати данини. Поляни послали як ланичvмечі. Хозалські старці побачили в цьомvпогане знамення. Чому? (У хозар шаблі були однолезовими, а в полян мечі були гострими з обох боків. Старці передбачили, що слов’яни самі будуть брати данину з хозар та інших народів. Так і сталося. )
2. У 882 р. Олег із малолітнім княжичем вирушив на південь дорогою «із варягів у греки». Він захопив Смоленськ — місто кривичів у верхів’ях Дніпра, Любеч— під Києвом, і підійшов до самого Києва. Олег дізнався, шо в Києві княжать відважні Аскольд і Дір. Що він зробив, щоб виманити їх з укріпленого міста? <Олег удав із себе купця, що йде до греків, відрядив до князів послів, які запросили поглянути на товари. Правителі Києва вийшли на торг на берег Дніпра, де «купці» розіпнули намет. Сховані дружинники Олега вийшли з подій і вбили Аскольда і Ліра, а сам він почав правити в Києві.¹
3. Підкоривши свавільних деревлян і провівши державну реформу, Ольга вирушила в Царград, але пішла туди не воювати, а з місією миру, її приймав імператор Константин Багрянородний. За літописом, Ольга дуже сподобалася імператору, і він захотів із нею одружитися. Як

Ользі вдалося не стати імператрицею? {Хитра княгиня висунула вимогу, щоб Костянтин спочатку охрестив її. Ольга стала хрещеною дочкою імператора, і він уже не Л:іг вимазати від неї стати його дру­жиною.)

4. Люди прозвали Олега Віщим, тобто провидцем, але він не був христи­янином. Волхви-жреці язичників передбачили князю смерть від власного коня. Олег наказав відвести коня на пасовище. Що сталося далі? (Олег поцікавився про нього лише через багато років. Однак князю сказали, що кінь помер. Олег посміявся над волхвами, які неправильно передбачили його долю. Він вирушив подивитися на кістки коня та наступив ногою ?іа його череп. Звідти виповзла змія та вжалила князя. Невдовзі він помер.)
5. Старий воєвода С’венельд порадив князю Святослав}’ повертатися су­ходолом на конях, а не Дніпром через пороги, оскільки гам чекали вороги- печеніги. Греки попередили їх, що Святослав повертається на Русь. Як учинив князь? (Святослав не послухав мудрої поради. Печеніги підстерегли русичів на Дніпровських порогах біля острова Хортиця та напали на них. Загинула вся дружина і сам князь Святослав. Як оповідає легенда, печенізький хан Куря, прагнучи стати таким же хоробрим, як князь-русич. наказав зробити із черепа вбитого Святослава чашу, оздобив її золотом, і пив із неї вино на бенкетах. На тій чаші був такий напис: «Чужого шукаючи — своє загубив».)
6. У 988 p. князь Володимир вирушив > похід на візантійське місто Корсунь (Херсонес). Князь дав клятву: якщо візьме місто, то прийме і християнство. Херсонес упав, і Володимир направив до імператорів Василія та Константина послів, вимагаючи собі за дружину їхню сестру — Анну. В іншому разі князь погрежу вав іти війною на Царград. Чим закінчилась ця подія? (Імператори зажадали, щоб князь охрестився. Володимир прийняв віру Христову в Корсуні в храмі Святого Василя (християнським іменем Володимира стало Василь). Він одружився з Анною, а місто повернув грекам як зесіїьний пооарунок. у подяку за наречену.)

 

 

 

Тема роботи: Використання інноваційних технологій на уроках історії

Автор проекту: Коломієць Оксана Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1. Вступ —————————————————————- 1
2. Основна частина
   1. Інноваційні технології в системі особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів…………………………………………….. З
   2. Використання інноваційних технологій на уроках історії 7

 

 

 

Висновки————————————————————– 17

 

Використана література

 

 

 

 

 

 

Процес демократизації та реформування освіти в Україні передбачає застосування нових форм роботи у межах традиційної системи.

У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливо одній людині знати все навіть в окремій вузькій галузі знання. До того ж численні факти добре запам’ятовують комп’ютери. Учням же більш потрібні такі навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на підставі цього вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов.

Головним питанням сьогодення є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом упровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання, пошуками відповіді на питання: як навчати.

Що розуміють під технологією в педагогічній науці та практиці?

Розвиток науки і техніки пропонує учителям та учням нові форми комунікації, нові типи розв’язання абстрактних і конкретних завдань. Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему учень – технологія – вчитель, за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

Методична майстерність сучасного вчителя має розвиватися не через забезпечення його великою кількістю готових рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета, висока загальна культура і ґрунтовна дидактична компетентність.

 

Вже на початку 20-х pp.. минулого століття у працях відомих педологів (І.Павлова, А.Ухтомського, С.Шацького, В.Бехтерева) з’являються терміни «педагогічна технологія» й «педагогічна техніка». Педагогічна техніка визначалась у педагогічній енциклопедії 1930-х pp.. як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять. Відтоді минуло майже сто років, а в сучасній педагогічній літературі й досі не існує єдиних, вичерпних, уніфікованих визначень понять освітні, педагогічні, навчальні технології. Деякі дослідники налічують близько 300 дефініцій цих термінів, які різняться не лише за формою, а й за змістом, що в них вкладається. Одні науковці розуміють під терміном «технологія» управління педагогічними процесами, інші – способи організації діяльності учнів, різноманітні методи та прийоми досягнення педагогом навчальної мети тощо.

У глосарії термінів ЮНЕСКО є поняття «педагогічна технологія» і «технологія навчання». Педагогічна технологія – це конструювання й оцінювання освітніх процесів шляхом врахування людських, часових та інших ресурсів для досягнення ефективності освіти. Педагогічна технологія відповідає на питання: як, яким чином (методами, прийомами, засобами) досягти поставленої мети, встановлюючи порядок використання різних моделей навчання. Таким чином, технологія – це комплекс, що складається із:

• запланованих результатів;
• засобів оцінки для коригування та вибору методів і прийомів навчання, оптимальних для кожної конкретної ситуації;
• розробленого учителем на цій підставі набору моделей навчання

Технологія навчання ж відображає шлях засвоєння конкретного навчального матеріалу в межах педагогічної технології. Деякі дослідники називають її ще дидактичною технологі

 

Навчання в школі за своєю сутністю є створенням умов для розвитку особистості, тому воно є розвивальним, особистісно орієнтованим. Тому, на мою думку, єдино правильним і продуктивним підходом до розбудови системи освіти України в сучасних умовах може бути лише особистісно орієнтована система навчання.

 

Особистісно орієнтоване навчання – це організація навчання (нормативно відповідного до діяльності суспільства) та учіння на засадах глибокої поваги до особистості учня, урахування особливостей індивідуального розвитку, ставлення до нього як до свідомого відповідального суб’єкта навчально- виховної взаємодії; передбачає формування цілісної особистості, яка усвідомлює свою гідність і поважає інших людей.В рамках цієї системи навчання діють сучасні технології, які включають різноманітні методи, прийоми, форми роботи тощо.

 

Технологія формування критичного мислення передбачає розвиток критичного мислення учнів за допомогою, зокрема, таких методів як дискусія, «мозковий штурм», метод взаємних питань, метод реконструкції, метод проб і помилок, метод доведення від протилежного тощо. Ці методи виступають певним інструментом, за допомогою якого особистість вирішує такі проблеми: поведінки, орієнтації на певні цінності, точки зору, котрі тісно пов’язані з прагненням людини до пізнання істини.

Під критичним мисленням ми розуміємо особливості розумової діяльності особистості, котрі зумовлені характером завдань, що виникають в процесі пізнання соціальної дійсності, самопізнання, взаємодії з іншими людьми.

 

Розвиток критичного мислення школярів стає актуальним в наш час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значна частина яких є непередбачуваними.

Технологія проблемного навчання передбачає організований вчителем спосіб активної взаємодії суб’єкта з проблемним викладом змісту навчання, під час якого він залучається до об’єктивних протиріч наукового знання і способів їх вирішення, вчиться мислити, творчо здобувати знання. Вона включає сукупність методів, за допомогою яких перед учнями створюється проблемна ситуація, формулюються проблеми, проблемні завдання, знаходяться шляхи їх вирішення та саме вирішення.

 

За групових технологій навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох (робота в парах) і більше учнів (3-6), може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною. Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей, активізують розумову діяльність.

Сутність інтерактивної технології навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати справжнім лідером учнівського колективу.

 

 

 

 

 

Технологія проектного навчання цінна тим, що включає дослідницьку, акумулятивну, комунікативну, творчу діяльність як засіб формування ключових компетентностей учнів у ході вивчення предмету. Суть методу проектів полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись реальним практичним результатом (проектом).

Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів якоїсь проблеми, що полягає, з одного боку, у використанні різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого – в інтегруванні знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів мають бути «відчутними»: якщо це теоретична проблема, то її вирішення має бути готовим до використання – на уроці, у школі, у реальному житті; якщо практична – конкретний результат.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю сутністю методів, прийомів, засобів.

Проектно-технологічна система навчання має найбільше можливостей для реалізації особистісно орієнтованого підходу.

Сутнісними ознаками її є здійснення навчального процесу на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмислене визначення ними своїх потенційних можливостей і життєвих цілей.

У свідомості учня суть проектної технології відображається так: «Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати». Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

До педагогічних технологій, що забезпечують активізацію навчання, відносяться також ігрові технології. Ігрову діяльність учнів можна використовувати:

• як самостійну технологію для засвоєння теми, поняття і навіть розділу програми;
• як елемент ширшої за змістом технології (інтерактивні технології);
• як окрему форму уроку чи його частини;
• як технологію позакласної роботи.

У сучасній дидактиці немає єдиної класифікації навчальних ігор. Так, К.О. Бабанов пропонує у вивченні історії розрізняти ігри за методикою їх проведення (змагання, сюжетні ігри, імітаційні ігри, ділові ігри, ігри- драматизації),дидактичною метою (актуалізуючи, формувальні, узагальню вальні, контрольно-корекційні) та основними шляхами її досягнення.

Дидактична гра допомагає вчителю перетворити потенційну (природжену) творчу активність на актуальну (набуту) творчу активність.

Інформаційно-комунікаційні технології все більше використовуються вчителями при вивченні шкільних предметів, що пояснюється наявністю педагогічних програмних засобів навчання (ППЗ), оснащенням шкіл комп’ютерною технікою.

Цінність історії в школі на сучасному етапі не тільки в знаннях, закладених учителем, а скоріше в засобах самостійного отримання учнем історичних знань.

Одне з першочергових завдань історії – допомогти молоді зрозуміти сучасність у світлі минулого.

Підхід до вивчення історії, по-перше, як до отримання певної кількості знань, які треба запам’ятати, а по-друге – усвідомлення її як процесу глобального дослідження минулого, яке базується на звертанні до різноманітних фактів, що розглядаються з різних точок зору, може значно вплинути на формування системи цінностей учнів. Якщо підхід до вивчення проблем із різних позицій стане звичним, це впливатиме на повсякденні думки та вчинки.

Я, як вчитель історії, перед тим, як почати когось учити, завжди задаюсь питанням: «Чого я мушу навчити свого учня, тобто, яку в його навчанні я повинна поставити перед собою?» Відповідь на це запитання взаємопов’язана з іншим запитанням: «Як треба вчити учня, щоб досягнути поставлених цілей?», «Які форми, прийоми роботи треба використати, яку методику в цілому застосувати?»

Традиційне навчання історії вже не відповідає тим потребам та вимогам сучасності в силу ряду недоліків, а саме:

• орієнтація навчання учнів на відтворення фактичного матеріалу, обсяг якого ^начно збільшується;
• майже не зростає пізнавальна активність учнів;
• не завжди надається увага розвитку вмінь і навичок, значення яких у репродуктивній системі набагато зменшене. Учень «перетворюється» на історичний довідник.
• розвиток індивідуальних, творчих здібностей учнів відходить на другий план, адже переважає фронтальна робота над груповою, при якій індивідуальні особливості не завжди враховуються. Подача матеріалу розрахована на абстрактного учня;
• планування, в основному, комбінованого за типом уроку призводить до запровадження репродуктивних методів. Вербальні методи навчання переважають над практичним застосуванням знань, отриманих учнями на уроці;
• життєвий досвід учнів залишається часто поза увагою вчителя, який залишається головною діючою особою уроку і який вимагає не завжди

демократичними засобами (а більш авторитарними) належної уваги до своєї діяльності.

До того ж учитель через власну систему цінностей вирішити яка історична концепція найбільш точно відповідає його поглядам, його власному світогляду і розумінню історії в цілому.

При вивченні історії, на мою думку, важливо не стільки запам’ятовування фактів, скільки розуміння контекстів і наявність своєї точки зору в кожного учня.

Щоб зайняти визначену позицію, учні повинні співвіднести свої цінності з цінностями інших людей: авторів підручника, вчених, учителя, нарешті своїх однокласників. Усе це вимагає від школярів визначеної активності, критичного мислення, самостійності в прийнятті рішень. Головне завдання вчителя при цьому – спрямувати їх у русло визначеної історичної концепції. Цілком можливо, що позиції учнів і вчителя можуть розійтися. Тоді стає важливим співвіднесення аргументів, пошук точок перетинання.

Таким чином, у процесі вивчення історії важливо прищепити школярам смак до міркувань, аналізу явищ, пошуку пояснень тих чи інших процесів.

Основна увага при викладанні цього предмету повинна приділятись тому, щоб вивчення історії перетворити на процес дослідження. Головне, щоб учні зрозуміли, що таке історія і чим займаються історики.

Школярі повинні вміти формулювати судження щодо корисності та достовірності інформацій, аналізувати явища. їм слід надавати можливість відчути важливість, а може і задоволення від аналізу явищ, пошуку пояснень тих чи інших процесів, побудови своїх міркувань. Учні, працюючи, наприклад, над джерелом інформації, мають міркувати і вести пошук відповідей на такі, скажімо, запитання:

• Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він (вона) займає?
• Що? Про що воно нам розповідає?
• Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?
• Де? Де ці події мають місце або чого вони стосуються?
• Чому? Чому це було зроблено чи написано? Чи існувала якась конкретна причина?
• Як? Яким чином воно було побудоване чи зведене разом? Як його можна порівняти з іншими доступними джерелами?
• Воно виглядає збалансованим чи перебільшеним, тенденційним чи перекрученим?
• Воно виглядає точним чи існують відкриті пропуски?
• Ці пропуски можна пояснити чи зроблено свідомо?

Працюючи над впровадженням сучасних технологій на уроках історії ставлю собі за мету підпорядкувати зміст навчання, форми, методи, прийоми роботи на уроці духовним потребам учнів. Шляхом організації практичної діяльності учнів намагаюсь розвивати в них творчу особистість, яка наділена рисами відповідальності, стійким прагненням до нових знань і пізнавальної діяльності як способу самореалізації особистості «Я – знавець». В процесі роботи переконалась, що найважливішою умовою ефективності навчання є забезпечення емоційно-ціннісної бази, яка сприяє виникненню внутрішнього мотиву пізнавальної діяльності «Хочу знати».

Свою роботу з учнями на уроці спрямовую на забезпечення їх успішності, одержання задоволення ними від навчання і на досягнення конкретних результатів у навчанні протягом певного часу, а тому при підготовці до уроку звертаю увагу на такі аспекти:

– створення мотиваційної ситуації;

• адаптація до навчання учнів, які відчувають певні труднощі;
• використання досвіду учнів як джерела їхнього навчання4
• методи і способи стимулювання учасників до активного їх залучення у процес навчання;
• створення і підтримання атмосфери взаємоповаги, комфорту на уроці;
• способи заохочення учнів до самоосвіти;
• особистісно орієнтований підхід.

В основу організації навчально-виховної діяльності з учнями я взяла вислів Генрі Форда: «Те, що ми зібралися разом – це тільки початок; те, що ми разом працюємо – це справжній успіх».

На уроках історії використовую елементи сучасних вище названих інноваційних технологій.

Особливе місце в моїй роботі займає метод навчання групами, який, як я переконалася, дає можливість кожному висловити власну думку під час обговорення проблеми у невеликій групі, вчити слухати і розуміти думку товаришів, захищати свою власну точку зору в суперечці з іншими групами.

Практика проведення уроків довела, що ефективність роботи в групі залежить, по-перше, від свідомої творчої взаємозалежності членів групи; по-друге, від інтенсивного творчого спілкування між учасниками; по- третє, від усвідомлення особистої участі і відповідальності за успіх роботи; по-четверте, уміння працювати з напарником або у складі невеликої групи.

При організації роботи з групами учнів я як вчитель керую, але не втручаюсь.

Групи формую в залежності від кількості учнів у класі, доступності джерел і змісту завдання, що виконується. Ідеальна кількість учнів у групі 3-5 учнів. Це дає змогу залучити до праці всіх учнів, але з урахуванням їх розвитку та швидкості сприймання матеріалу. Робота у малих групах перетворює заняття у класі в захоплюючу справу для всіх. В групах проводжу обговорення проблем, підготовку повідомлень, проведення досліджень тощо. Наприклад, при проведенні уроку на тему «Кам’яний вік людства» (6 клас) при розгляді питання «Повсякденне життя й заняття неандертальців» організовую роботу таким чином:

• Об’єднання учнів у групи. Для цього використовую прийом «лічилки», наприклад: «зима, весна, літо, осінь» або «пітекантроп, синантроп, неандерталець». Усі «пітекантропи» – перша група, «синантропи» – друга, «неандертальці» – третя. У кожній групі вибирається доповідач і спікер (керівник).
• Кожна група отримує завдання, здебільшого на картках, які дублюються при використанні на уроці комп’ютерної техніки на екранах моніторів.

Завдання:

Група 1. Ознайомившись з текстом параграфа, складіть розповідь про житло неандертальців.

Група 2. Ознайомившись з текстом параграфа, складіть розповідь про роль вогню в житті первісної людини.

Група 3. Ознайомившись з текстом параграфа, складіть розповідь про те, як полювали неандертальці.

Група 4. Ознайомившись з текстом параграфа, складіть розповідь про те, як неандертальці ховали померлих.

– Виділяється час для роботи (приблизно 7 хвилин). Даю вказівки щодо її організації:

• Керівник групи зачитує текст.
• У кожній групі заслуховуються пропозиції щодо складання розповіді.
• Кожен учень повинен по-черзі висловити свою думку, вона має бути обов’язково врахована.
• Доповідач представляє результати обговорення групи перед усім класом.

Після виступів учнів я коментую результати роботи кожної групи, роблю висновки і оцінювання.

У межах технології формування критичного мислення використовую такі методи: «мозковий штурм», постановка учнями запитань, дискусія, читання тексту з позначками.

«Мозковий штурм» – ефективний шлях здійснення свободи слова, це шлях стимулювання і утворення великої кількості ідей за короткий час. В процесі його відбувається колективне обговорення, пошук рішень, вільне висловлювання думок всіх учасників.

Так, на уроці історії стародавнього світу «Первісна культура та вірування людей при розгляді питання «Поява релігійних вірувань використовую цей метод. Учні висловлюють різні точки зору при визначенні поняття «релігія». Етапи роботи:

1. Формулюю проблему: дати визначення поняття «релігія».
2. Висловлювання учнями своїх ідей по даній проблемі. Всі відповіді учнів фіксуються на дошці, без внесення коректив. Жодна відповідь не випадає з поля зору.

Учні подали, скажімо, такі ідеї:

Фантастика.

Віра.

Бог.

Невміння пояснити явища природи.

Страх перед силами природи.

Віра в існування іншого життя.

Молитись.

Дух..

Душа

3. Актуалізуємо ідеї подані учнями і на основі їх формуємо наукове визначення

поняття «релігія», записуємо його в словничок термінів і понять у зошитах.

При організації навчання невеликими групами слід не забувати про основні його принципи:

• заохочування -отримання всією групою однієї на всіх бальної оцінки, якогось сертифікату відзнаки, похвали або іншого виду оцінки їх спільної діяльності;
• Індивідуалізації – виконання кожним учнем своєї частки загальної справи і персональна відповідальність кожного за всіх і невдачі групи;
• рівних можливостей – принесення кожним учнем балів до загальної скарбнички команди, зроблених шляхом покращення власних попередніх результатів (оскільки саме цей показник, а не успіх у порівнянні з іншими учнями, є вирішальним у нарахуванні балів).

Прийом постановка учнями запитань використовую, зазвичай, під час закріплення знань (на уроці чи вдома). Пропоную учням після знайомства з текстом (таблицею, картою) виділити головну думку, оцінити й після цього поставити запитання. Як правило, на поставлені запитання відповідають інші учні.

Як відомо, дискусія – це обмін думками з певної проблеми. Організація дискусії тісно пов’язана з груповою роботою. Продуктивність дискусії залежить від ґрунтовного оволодіння учнями необхідною інформацією.

Читання тексту з позначками – цей прийом дає можливість по-новому працювати з текстом – повторити вже відоме, виділити нове, визначити

питання для поглиблення й розширення знань тощо. Учням пропоную під час читання тексту (самостійна робота з підручником, першоджерелами) виділяти інформацію 4-х видів і для зручності заносити її в таблицю:

Знайома інформація (це я вже знав) +
Нова інформація (це для мене нове)
Суперечлива інформація (я думав інакше) *
Недостатня інформація (про це хотілося б дізнатись більше) 9

 

Заповнена таблиця стає в якійсь мірі опорним конспектом з теми. Інформація «*» або «?» спонукає до роботи з додатковою літературою.

Щодо проектної технології, на мою думку, кращий результат дають ті проекти, які є значущими для учня чи всього класу і не потребують багато часу для підготовки. Проектна технологія наповнила новим змістом роботу в малих групах. Все більше учні бажають працювати саме в такий спосіб. Вони відчувають, що їхня точка зору цікавить інших, є важливою для оточення.

У своїй роботі використовую різні прийоми інтерактивного навчання: «ажурна пилка», «акваріум», «мікрофон», «метод прес» і ін.

Для прикладу візьмемо прийом «ажурна пилка», суть якої в наступному: учні в групах працюють над матеріалом, що поділений на логічно завершені фрагменти. Кожен член групи шукає матеріал зі своєї частини. Потім учні, що вивчають одне питання в різних групах, збираються і обмінюються інформацією (зустріч експертів). На кінець заняття кожен член групи знає весь матеріал теми. Звітують про виконану роботу і вся група в цілому, і окремі учні.

Прагну надати учням можливість активного оволодіння знаннями, розвитку навичок самостійного добору і оцінки отриманої інформації, а тому для розвитку таких навичок використовую навчальні ігри.

Гра дозволяє зробити більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, імен, дат, назв географічних об’єктів, з якими пов’язана та чи інша історична подія. Вона виключає небажане зубріння. У грі знання засвоюються через практику.

Наприклад, гра «Три позиції».

Зачитую коротку розповідь про документ. Учням необхідно уважно вислухати і передати зміст розповіді чи документа трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого розповідь коротша і при цьому вона точно передає зміст.

Інший варіант гри – робота з друкованим текстом. Це може бути уривок з підручника. Три прості пропозиції учні можуть записати в зошиті. У цьому випадку зручніше виявити переможця.

Ця гра допомагає розвивати дуже важливе вміння – виділяти головне, на якому ґрунтуються і навички роботи з пресою, і орієнтування в інформаційному потоці, а також уміння складати план, конспект, реферат тощо.

Гра «Реставрація» («Зашифрований текст»).

Ця гра формує одне з важливих дидактичних умінь – уміння складати конспект. Як відомо, конспект – це короткий виклад матеріалу. По- перше, потрібно навчитися скорочувати слова, виділяти головне й опускати другорядне, по-друге, необхідно навчитися розшифровувати конспект, тобто з короткого запису відновити повний текст, максимально наближений до вихідного матеріалу.

Для гри на дошці чи на картці пишу короткий конспект зі скороченнями, без крапок, з пропусками для загальновживаних слів. Школярам необхідно відновити текст. Ось кілька варіантів ігрової задачі:

• Уявіть собі, що ви працівники архіву і знайшли древні аркуші, що місцями почорніли від вологості, чорнило в багатьох місцях розмилося чи вицвіло. Вам треба відновити текст.
• Перед вами зашифрований текст. Якісь слова скорочені. Деякі пропущені. Вам потрібно з мінімального тексту зробити максимальний.

Гра «Герой. Дата. Подія».

У грі бере участь увесь клас. Ведучий проходить повз учасників гри і просить одного з них назвати героя, іншого – дату, а третього – подію. Перший учень називає ім’я героя, наступний – дату, пов’язану з цим героєм, а третій – відповідну подію.

Гра «Словесний теніс».

З метою закріплення пройденого матеріалу і переходу до вивчення наступного клас розбивається на пари і всім роздається тема. Мета вправи

• забезпечити якомога більшу активність учнів в обговоренні теми протягом визначеного часу. Перший учень висловлює свою думку, а його партнер – зразу ж свою. Це продовжується протягом 1 -2 хвилин. Думки не повинні повторюватися. Відповіді треба давати негайно. Запитання можуть бути такими:
• «Перерахуйте основні риси…»;
• «Розкажіть про роботу, здійснену в …»;
• «Назвіть людей, які брали участь у …»

і ін.

Пропоную вашій увазі плани-конспекти уроків з використанням методів, прийомів, форм роботи новітніх технологій (додаток).

Використання інноваційних технологій вимагає від учителя зміни в методології проведення уроку, взаємовідносинах учасників навчального процесу, змісту самого уроку. Адже основу інноваційних технологій складає активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою організації та використання певних методів, прийомів, засобів навчання. Вони забезпечують засвоєння знань, формування умінь і навичок, розкриття здібностей учнів; навчають школярів здобувати знання самостійно; створюють в учінні емоційне піднесення й почуття своєї значимості як особистості.

За інноваційними технологіями майбутнє, оскільки вони відкривають широкий простір для творчості, самостійної роботи учнів, підвищення рівня їх соціалізації.

 

Використана література

1. Баханов К. Групова робота на уроках історії // Історія в школах України, – -№3.-С. 38-43.
2. Баханов К. традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, – 108 с.
3. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод, посіб./авт.-уклад. О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н. – 2002.

– 136 с.

4. Кульбаба JI. Ігрові креативні технології на уроках історії // Історія України / всесвітня історія. – 2009. – № 43.
5. Левітас Ф., Салата О. Методика викладання історії. Посіб. для учит. – : Основа, 2006.-96 с.
6. Мисан В.О. Сучасний урок історії: типологія, структура, характеристика форми // Історія в школі. – 2006. – №3. – С. 20-24.
7. Мисан В.О. Сучасний урок історії: навчально-методичний посібник / Віктор Мисан. – К.: Шк.. світ, – 120 с. – ( Бібліотека «Шкільного світу»),
8. Організація навчального процесу в сучасній школі: Навчально- методичний посібник для вчителів, керівників навчальних закладів, слухачів ІПО / М.В. Гадецький, Т.М. Хлєбнікова. – : Веста, Видавництво «Ранок», 2003.
9. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. -К.: Ґенеза, – 328 с.
10. Сучасні шкільні технології. Ч.І. / Упоряд. І.Рожнятовська, В.Зоц. – К.: Ред. загальнопед. Газ., 2004 с. – ( Бібліотека «Шкільного світу»).

ВИХОВНИЙ ЗАХІД «СІМЕЙНИЙ ЕТИКЕТ – ШЛЯХ ДО ЩАСТЯ РОДИНИ»

Мета: виховання культури сімейних відносин, почуття відповідальності за своїх близьких, створення здорового морально-психологічного клімату в сім’ї.

                             Звучить пісня «Родина» Н. Яремчука

Ведучий 1:

Життя – це наче океан.

Сім’я – це корабель з вітрилом.

І лише той корабель допливе,

Де згода буде у родині.

Маяком буде Господь Бог.

Чи в бурю чи в ясну погоду,

Він допоможе вистоять в біді,

Поможе витіснить погорду.

І лиш зійти із цього корабля,

Залишити –є просто неможливим.

Кругом вода, немає берегів,

Весь час припливи і відливи.

(Наталя Муран)

Ведучий 2: 

Ви уже всі зрозуміли, що сьогоднішній виховний захід ми присвячуємо родині, сім’ї, етикету та культурі сімейних відносин.

Ведучий 1:

Етикет (від фр. Etiquette – етикетка, напис) – норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку людей у суспільстві. У сучасному вигляді і значенні слово “етикет” було вперше вжито при дворі короля Франції Людовика ХIV – гостям були роздані картки (етикетки) з викладом того, як вони повинні поводитися; хоча певні зібрання норм іправил поведінки існували вже з найдавніших часів.

Сім’я — це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв’язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім’ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство.

Ведучий 2:

Отже, Ви зрозуміли, що сімейний етикет – це норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку членів родини у сім’ї.

Ведучий 1:

Основними питаннями у родині є:

Що потрібно для щастя?

Сварка, що робити?

Сімейна розмова, як будувати відносини з батьками?

Подружжя і діти, Наречена, свекруха, теща та ін..

Ведучий 2: 

У сім’ї виконання основних вимог ввічливості обов’язково не менше, ніж поза домом. Той, хто дотримується ввічливість “на винос”, а вдома грубий, найменше гідний поваги.

Слова: “дякую”, “пробач”, “будь ласка” в сімейному житті абсолютно необхідні, хоча й умовні.

Ведучий 1:

Іноді дружина скаржиться (подрузі чи ще комусь), що чоловік звертається до неї: “Налий чаю” або “Здай пальто в хімчистку”, не додаючи слова “будь ласка”. Якщо мова йде про речі повсякденних, які, як правило, знаходяться в компетенції дружини, чоловік не обов’язково повинен кожного разу “просити”.

Ведучий 2: 

Якщо дружина щодня ставить на стіл перед чоловіком обід, він не зобов’язаний кожного разу за це дякувати. Або якщо чоловік завжди вдома подає жінці пальто, вона може і не вимовляти: “Спасибі”. Але зате задоволення прохання: “Принеси, будь ласка, з ванної мій халат” – вимагає слова подяки.

Ведучий 1: 

Крім усього, не заважає пам’ятати: у спілкуванні між людьми велику роль відіграє інтонація. Короткий звернення: “Налий мені чаю” – може прозвучати тепло і мило, в той же час в обігу: “Дуже прошу, налий мені чаю” – може міститися категоричний наказ.

Ведучий 2: 

Буває, що чоловік і дружина вигадують одне для одного пестливі, зменшувальні імена. У цьому немає нічого поганого, якщо діалог відбудеться не в присутності третіх осіб. Звернення типу “Котик”, “Малятко” допустимі на самоті, кажучи ж про свою “Малятко” з стороннім, краще сказати “моя дружина” або просто назвати її ім’я.

Ведучий 1:

Рідко захоплює тещу звернення до неї зятя: “Бабуся”. Вона ж не його бабуся! Це звернення, що виходить від дорослого чоловіка, прикро їй і старить її. Якщо в цій сім’ї не прищепилася форма звернення до батьків чоловіка або дружини “мама”, “тато”, цілком прийнятно звернення на ім’я та по батькові.

Ведучий 2:

Родина — це соціальний осередок, і в ній виявляється все найголовніше з культури спілкування: повага до старших, чемне, коректне й послужливо-делікатне ставлення один до одного.

Існує важлива заповідь: “якщо ви не хочете, щоб діти повторювали ваші помилки, не припускайтеся або, принай­мні, намагайтеся не припускатися цих помилок”.

Батьки — вихідна модель для наслідування і взірець для дітей (за умови, що вони по-справжньому займаються вихо­ванням дітей). Про виховання дітей у родині написано безліч книжок. Але нас цікавить один аспект — культура поведінки, гарні манери, етикет сімейних взаємин. Необхідність ознайом­лювати з ними дітей і навчати їх правил поведінки ніхто не піддає сумніву. Проте кожен із батьків робить це на власний розсуд, мірою своїх сил і досвіду. Кажуть: “повторення — мати навчання”. І справді, виховання ґрунтується на прикладі.

Ведучий 1: 

Не можна допускати, щоб молодші в сім’ї відчували потурання з боку батьків на шкоду старшим. Молодших слід виховувати у повазі до старших незалежно від того, хто це: дідусь, бабуся, старший брат або старша сестра. Шанобли­ве, чемне ставлення до старших зобов’язує молодших у всіх випадках прислухатися до їхньої думки. Якщо й ставитися до молодших дещо поблажливо, це необхідно робити так­товно, у жодному разі не ображаючи старших.

Ведучий 2:

Проблема поваги до віку стосується не так батьків і ма­терів, як бабусь і дідусів, котрі споконвіку вважалися охо­ронцями сімейного вогнища. Цілком доречно згадати, як у давнину поважали батьків, вшановували старість. До стар­шого завжди виявляли особливу шану, він мав перевагу пе­ред молодшими й у побуті, й за святковим столом, й на зборах під час обговорення важливих господарських справ.

Ведучий 1: 

Звідси і звичай синівської шанобливості до старших і одна з головних аксіом культури поведінки всіх народів — шанування старших. Хто знається на звичаях і обрядах Індії, Китаю, Японії, Середньої Азії, Кавказу, тому відомо, якою неосяжною є там суцільна повага до літніх людей.

Ведучий 2: 

Натомість повагу дітей потрібно заслужити, а це досяга­ється тільки особистим прикладом. Старші мають бути так­товними, якнайсуворішим чином контролювати свою поведінку.

Ведучий 1:

Підґрунтя етикету сімейних взаємин становить моральний принцип, який полягає в тому, що вдома не можна пово­дитися “як заманеться, бо це нікого не стосується”. Навпаки, саме культура спілкування подружжя в сім’ї, їхня поведінка у побуті — головний критерій порядності й інтелігентності.

                         Звучить пісня «Доня, моя донечка» А. Свидюка

Студент 1: 

Родина — клітинка соціальної організації суспільства. Характер взаємин між чоловіком і дружиною визначає також культуру дітей. Чистий, охайний вигляд батьків — один із засобів збереження батьківського авторитету у дітей. Коли мати чи батько приводять дитину до дитячого садка або забирають її звідти, мають якомога ретельніше подбати про свій зовнішній вигляд. Уважне око дитини схильне до порів­нянь. Уміння дітей усе бачити й чути, їхня спостережливість значно гостріші, ніж це здається батькам.

От чому діти об’єктом для наслідування обирають найближчих, улюблених, справедливих, працьовитих, найкращих серед усіх, кого вони знають. Від них нерідко можна почути: “Хочу бути такою, як мама!” або “Хочу бути таким, як тато!” Мірою дорослішання й розширення меж спілкування дитина зустрічає й інших людей, котрі стають предметом її ідеаліза­ції, утім образ батька й матері залишається найдієвішим упро­довж цілого життя дитини.

Студент 2: 

Існує таке правило: якщо хочете виховати дитину, виховуйте насамперед самих себе. Батько — еталон, ідеал в очах дитини. Одначе слід подбати про те, щоб показати дитині інших порядних людей, познайомитися з ними, розповісти про їхню працю та досягнення. Виховання починається з праці, причому праці будь-якої.

Допомога дітей у домашніх справах — це теж праця, проте вона не має бути предметом купівлі-продажу: “прибереш у кімнаті, тоді підеш у кіно”. Замість обіцяти нагороду за працю краще похвалити дитину, наголосивши при цьому, що її допомога у домашніх справах була корисною і потрібною.

Проте всі виховні засоби виявляться марними, якщо діти помітять, що, приміром, батько цілком перекладає домашні справи на матір. Звісно, в розподілі домашніх обов’язків між членами родини немає загальних правил і законів, як їх немає в розумінні “суто жіночої” або “суто чоловічої” домашньої роботи. Але кожному члену родини треба мати свої обов’язки і пам’ятати про них.

Студент 3: 

У відносинах з батьками важливо пам’ятати: як ви зараз ставитеся до них, так, через роки, до вас будуть ставитися ваші діти, адже вони все бачать, запам’ятовують. Хоча, звичайно, перевагу батькам у всіх ситуаціях віддається незалежно від того, є у вас діти чи ні. На урочистостях за святковим столом їм поступаються саме почесне місце, в автомобілі батько й мати сідають позаду. Хоча тут може бути виняток, коли нестарий ще батько місце ззаду поступається заміжній дочці. Поважайте та не забувайте своїх батьків.

               Звучить пісня «Дорогие мои старики» І. Саруханова

Ведучий 1: 

Чоловік (як, втім, і жінка) домашню обстановку оцінює перш за все з точки зору того, яка в сім’ї панує атмосфера: злагоди і миру або нескінченних конфліктів і сварок. З’ясування стосунків стомлює сильніше самої важкої фізичної роботи. Тому, перш ніж затівати сварку, вирішіть для себе, наскільки вона доцільна, хоча доцільних сварок не існує. Починаючи з’ясування стосунків, подумайте про наслідки. Напевно вони не варті того, щоб посилювати конфлікт, що виник. У цьому випадку хтось із двох повинен поступитися. Справедливо стверджують: поступається той, хто мудріший. Як правило, перший “здається” чоловік перед натиском дружини. Але тут важливо пам’ятати: крок до примирення повинен супроводжуватися ніжними і ласкавими словами. Подібна прохання про прощення не принижує чоловіка, але піднімає його, адже він виявляє не слабкість, а мудрість і великодушність. Це важливо пам’ятати, особливо якщо врахувати, що в основі більшості нещасних шлюбів лежать дрібниці, дрібні сварки і образи. Поступаючись у дрібницях, ви зберігаєте головне – світ в родині.

Ведучий 2:

Сварка нерідко закінчується жіночими сльозами, докорами, криком. Хоча дійсно, сльозами горю не допоможеш. Якщо конфлікт зайшов занадто далеко, слід вирішити його за столом переговорів, намагаючись, по можливості, як того вимагає етикет, зрозуміти іншу сторону. І майже напевно всі проблеми будуть вирішені, як не варті серйозної уваги. Адже “життя занадто коротке, щоб витрачати її на дрібниці”, – говорив великий Дізраелі.

Ведучий 1: 

Зростання кількості розлучень в останні десятиліття, поряд з іншими причинами, зумовлене й тим, що люди не вміють поводитися вдома, не знають азів етикету сімейних взаємовідносин.

Практика сімейного існування доводить, що для цілкови­того щастя замало одного лише кохання, спільності інтересів і подібності характерів. Конче важливими в сімейному житті є інтелігентність (порозуміння) й уміння поводитися (культура поведінки).

Якщо хтось із подружжя має чуйну душу і почуття такту, сімейне життя складається щасливо. Подружнє кохання на певному етапі саме по собі замінює і такт, і добрі манери.

Проте брак культури поведінки згодом неодмінно познача­ється на сімейному житті.

Студент 4:

Культура спілкування подружжя в родині залежить також від поваги чоловічої й жіночої гідності. Інтелігентність — визначальна риса чоловічої гідності (це здатність бути другом жінці на виробництві, у громадській діяльності, у побуті та сім’ї). Виховання чоловічої гідності почина­ється з раннього дитинства, із поваги спершу до матері, сестри, бабусі, потім до дівчини, дружини. У сім’ї хлопчик здобуває перший досвід моральної відповідальності за власні вчинки, наслідуючи свого батька.

Жіноча гідність охоплює чарівність, інтелігентність, доб­роту, доброзичливість, пестливість, ніжність, турботу про батька, брата, чоловіка, дітей, постійну готовність мораль­но підтримати чоловіка, вміння не образити його людську гідність, щирість, вірність, взаємну довіру, почуття гумору. Розважлива жінка навіть у разі серйозної невдачі чоловіка знайде в собі сили, щоб підтримати його, підбадьорити і сповнити його надією.

Звучить народна пісня «Ой мий милий вареничків хоче»

Ведучий 1:

Кохання — інтимне і глибоке почуття. У стародавній міфології й поезії — це космічна сила, подібна до сили тяжіння. Природа наділила нас почуттями, обдарувала коханням, аби ми раділи красі й розмаїттю світу. Кохання — це хист, й оскільки таким хистом наділений далеко не кожен, то й кохати по-справжньому може далеко не кожен.

Шлюб, як правило, ґрунтується на коханні. Істинне людське кохання ґрунтується на взаємній повазі гідності, а не на забаганках почуттів і примхах серця. Мірилом гідності жінки є чоловік, якого вона кохає.

Ведучий 2:

Етикет сімейних взаємин — це захист від егоїзму, індиві­дуалізму, черствості, сліпих ревнощів, це шлях до рівності, дружби, взаємоповаги. Рівність у коханні та дружбі — річ свята. Кохання неможливе без довіри (втім, так само, як і без ревнощів, мук і страждань). Однак ми заперечуємо ревнощі власника, котрий вважає дружину (чоловіка) як на свою власність. Кохання не має більшого ворога, ніж ревнощі, зумов­лювані браком довіри і поваги.

Ведучий 1: 

Ревнощі — це пристрасть, притаманна людям егоїстич­ним, морально незрілим. Немає більшого зла для заліза, ніж іржа, що народжується з нього самого: “Ревнощі — це іржа, це чудовисько, яке саме себе зачинає і саме себе народжує” (В.Шекспір). Ревнивці вдивляються у підзорну трубу, яка речі дрібні перетворює на великі, карликів — на велетнів, здогадки — на істину.

Ревнощі чужі для щирого кохання, вони сліпі й уїдливі, вони виявляються у принизливих сценах, даючи вихід хво­робливому самолюбству, а точніше — себелюбству. У ревнощах більше себелюбства, непристойного, божевільного егоїзму, аніж кохання. Ревнивець вагається не в дружині, а в собі, його ревнощі підживлюються егоїзмом, доведеним до межі, себелюбністю, міщансько-обивательською пихатістю.

Ведучий 2: 

Ревнивці нещасливі удвічі: вони водночас мучителі й му­ченики, тирани й раби. Ревнощі затьмарюють їм усе, вони щомиті готові до сварок, що позначаються на взаєминах із сторонніми людьми, на статевому житті (на кожні дев’ять убивств припадає одне, скоєне через ревнощі).

Утім, існують інші ревнощі: побоювання втратити своє щастя, втратити кохання, опинитися в очах коханої людини гіршим за інших. Ревнощі — це тінь кохання.

Ведучий 1:

Тож подібно до того, як будь-яка тінь з’являється лише на сході або заході сонця, вона зникає під яскравим полуденним сонячним світлом. У вихованої людини ревнощі можуть бути терплячими, мовчазними, необтяжливими, набувати форми жартівливої іронії. В егоїстичної, брутальної, зухвалої людини ревнощі дістають форми деспотизму. Ревнощі можуть виявлятися й у вигляді болісного сумніву, побоювання чужого успіху, суперництва, недовіри. Проте як­що є розуміння — ревнощі зникають.

Звучить пісня « С любимыми не расставайтесь» з кінофільму «Іронія долі…»

Ведучий 2:

Ядром сімейної культури є визнання особистості іншої людини, зокрема жінки. Жінка чуйно дослухається до тону партнера, не приймає жодних ноток переваги. Жінка у сім’ї визнає чоловіче верховенство, коли воно грунтується на справедливому поділі праці; справжньому інтелектуальному пріоритеті; відсутності претензій на традиційні чоловічі привілеї.

Жіноча сімейна дипломатія, заснована на етикеті сімейних взаємовідносин, є необхідною умовою подружньої гармонії.

Ведучий 1: Численні подружжя конфліктують лише тому, що постійно переривають одне одного, не дають партнерові змоги висло­витися до кінця. Треба заборонити собі переривати іншого.

Найдієвішим засобом у боротьбі з дратівливістю й образами є гумор. У Григорія Сковороди читаємо: “Дурну бундючність зустрічають по вигляду, випроводжають по сміху, а розумний жарт важливим позначається кінцем”

Ведучий 2:

Моногамна сім’я передбачає подружню вірність. Сім’я — це фортеця, а подружня вірність — її мур. І хоч там що відбувається всередині фортеці, мур її має залишатися непоруш­ним. Зберегти кохання куди складніше, ніж заслужити або викликати його. Кохання — надійний фундамент шлюбу.

Ведучий 1: 

Етикет сімейних взаємин зобов´язує усіх чоловіків, котрі бажають міцних подружніх стосунків, пам´ятати такі правила: не дозволяти дружині носити важке; завжди пропускати її вперед; подавати пальто; не вживати брутальних слів; не ганьбити рідних і друзів її подруги; бути гостинним; не сперечатися через дрібниці; не демонструвати привселюдно своє кохання; кіно, театр, виставки, музеї відвідувати разом.

                 Звучить пісня «Лебединая верность» С. Ротару

Студент 5:

Що спонукає людину до сімейної діяльності? Заради чого вона здійснюється? Що означає психологічна сумісність у ро­дині? Начебто все ясно: люди кохають одне одного, не мо­жуть жити у розлуці. Чому б їм не постаратися вивчити харак­тер партнера? Навіщо люди сваряться? Кому потрібний кон­флікт? Чому люди виснажують один одного упертістю? Чому б не полічити до тисячі? Невмотивованих учинків не буває. Чому конфлікти виникають? Навіщо вони виникають?

Відповіді дає аналіз причин:

несхожість характерів (вони й не можуть бути схожи­ми. У кожного власні очі, специфічна хода, свій ніс, свій характер тощо);

несприятливі побутові умови (вони не одразу створю­ються);

духовна несумісність (у 47% удалих шлюбів подружжя живуть у нескінченних конфліктах).

Забувають, що “ви­хований — вище за освіченого!”

Студент 6:

Нерідко джерелом сімейних конфліктів стає спільне про­живання з батьками. Трапляється так, що в домі опиняються дві господині: дочка і мати, невістка та свекруха. Які хто при цьому має права, як розподілити домашні обов’язки? Давати поради дуже важко. Проте існує низка правил.

По-перше, право називатися “гос­подинею” поширюється на обох жінок. Невістка (дочка), хоч і заванта­жена на роботі або вчиться, й тому майже не бере участі у веденні господарства, одначе також є “господинею”.

По-дру­ге, свекруха (мати) через хворобу може зовсім не займатися хатнім господарством, однак і вона “господиня” — старша, почесна. В інтелігентних сім’ях свекрусі (матері) належить почесне місце за сто­лом, з нею слід завжди радитися стосовно різних хатніх ново­введень. Вона присутня на всіх сімейних урочистостях.

Свекруха (мати) може не брати участі у вечірках, на які збира­ються лише однолітки молодят або їхні товариші по роботі. І, такою самою мірою, коли приходять однолітки матері, свек­рухи, молодим не обов’язково весь час сидіти в їхньому ко­лі, хіба що мати спеціально прохатиме їх про це. Етикет сі­мейних взаємин, правила ввічливості потребують привітати гостя, котрий завітав до когось із родичів, але якщо ця лю­дина мало знайома, інші члени сім’ї не мусять цілий вечір проводити у його товаристві.

Звучить українська народна пісня «Тещу в чоботи узуваю»

Ведучий 1: 

Етикет сімейних взаємин зобов’язує членів сім’ї:

• Ø не ви­являти зневаги до захоплень інших;
• Ø не засуджувати друзів іншого;
• Ø не виявляти власного негативного ставлення до них;
• Ø не підвищувати голос із приводу того, що один із членів сім’ї палить або вмикає програвач;
• Ø не залишати після себе без­ладдя;
• Ø тихо зачиняти вхідні двері;
• Ø витирати ноги, перш ніж увійти до квартири;
• Ø цілувати матір (дружину), коли йдеш зран­ку із дому;
• Ø батькам не слід читати листи, адресовані дітям.

Ведучий 2:

Подружжя має взаємно поважати таємницю листування; ввічливість вимагає повідомити про лист, отриманий від родичів або спільного знайомого; ані чоловік, ані дружина не мають шукати листи і записки у кишенях одне одного (прагнення до необмеженої поінформованості завдає більше шкоди, ніж користі); свекор або свекруха теж не повинні розкривати лис­ти, що приходять на адресу молодих.

Ведучий 1:

Чи треба попереджати, коли входиш до кімнати кого-небудь із членів сім’ї? У різних сім’ях заведено по-різному. Краще постукати вранці й увечері, тобто в той час, коли людина може роздягатися або вдягатися.

Якщо донька зустрічається з юнаком, бажано, щоб батьки давали їй невеличку суму грошей на дрібні витрати. Не зовсім зручно, коли юнак раз у раз розплачується сам, адже він теж поки перебуває на утриманні в батьків. Інша річ, якщо він уже працює.

Ведучий 2:

Подружні стосунки можуть бути наповнені як щастям так і суцільними труднощами, розчаруваннями та образами.

Часто вдома ми дозволяємо собі бути похмурими, чимось незадоволеними і це негативно відбивається на атмосфері в стосунках. Як це змінити?

В першу чергу необхідно дотримуватись всім відомого правила: ” поводься так, як хочеш щоб поводилися з тобою “.

Ведучий 1:

Якщо перенести це правило на стосунки між подружжям, то воно буде означати що обов’язково потрібно поважати інтереси своєї половини, а також цікавитись її справами. Порозуміння в сім’ї є дуже важливим. Не потрібно доводити свою правоту аж до сварки – потрібно іти на поступки один одному.

Ведучий 2:

Не варто постійно прискіпливо випитувати що ваша пара робила в кожну секунду часу без вас. Це призводить тільки до взаємних дорікань і взаємних образ.

Також не варто обговорювати всі деталі вашого життя з подругою, другом чи іншими людьми. Така поведінка може поставити в незручне становище вашу половину. Недарма ж існує приказка: ” Не винось сміття з хати “. Якщо ж є необхідність щось обговорити – то це варто робити на “сімейній раді”.

Ведучий 1:

Не чекайте кризи в ваших стосунках. Почніть змінювати ваше сімейне життя з сірого і буденного на щасливе.

Пам’ятайте: гармонійно побудовані стосунки є основним ключем до успішного сімейного життя.

Ведучий 2:

А зараз декілька висловів про сім’ю, любов, вірність.

1.     Нема кращого друга, як вірна супруга.

2.     Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця

3.     Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина – мені жінку родила

4.     Нащо й клад, коли в сім’ї лад

5.     Живуть між собою, як голубів пара

6.     Від сердитої жінки постарієш, а від доброї – помолодієш

7.     І в лиху годину не кидай дружину!

8.     Сім’я міцна – горе плаче!

Ведучий 1: Будьте щасливі у своїх родинах! Бережіть своїх дітей, шануйте батьків і коханих!

                                                       Звучить пісня «Одна калина…» С. Ротару

 

ТЕМА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ: ДЕРЖАВНИЙ ЗАХИСТ СІМ’Ї І ДИТИНСТВА

Мета: Розглянути з учнями питання що таке сім’я, які правила встановлюються при вступі і розірванні шлюбу; ознайомити дітей з правовими відносинами між батьками і дітьми, обов’язками батьків щодо дітей; озброїти дітей правовими знаннями, необхідними для виконання відповідних соціальних ролей у майбутньому — голови або просто члена сім’ї; виховувати почуття відповідальності та обов’язку перед сім’єю; розвивати вміння брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати свою думку; порівнювати різні точки зору, робити висновки.

Обладнання: Буклети «Щасливе дитинство і «Тато, мама, я  — наша дружня сім’я». ,

                           Захід у вигляді передачі «Тема».

Ведуча:

 Сьогоднішня наша тема «Державний захист сім’ї і дитинства». Дозвольте представити вам наших сьогоднішніх гостей: юрист і секретар Остерської Ради. Тему цю я вважаю досить актуальною, оскільки ви теж діти і вас цікавить, які права дає вам закон, адже в недалекому майбутньому станете батьками і будете мати своїх дітей. Щоб стати на цей важливий і важкий життєвий шлях необхідно мати масу інформації, яка допоможе вам вирішити ряд питань, що, безперечно, будуть виникати. Сьогодні спеціалісти, які кожного дня стикаються з питаннями даного роду, допоможуть вам осягнути чим більше інформації. Ви ж, задаючи питання, можете глибше дізнатись про те, що вас цікавить. Перше наше сьогоднішнє питання «Сім’я та її місце у суспільстві».

Сім’я — це група близьких родичів, які разом проживають. Пане юрист, а чи існують закони в нашій державі, які регулюють сімейні відносини?
Юрист:

Так, існують. Сімейні відносини сьогодні регулюються Конституцією, Кодексом про шлюб та сім’ю, деякими іншими нормативними актами. Зараз розпочалася робота над проектом нового кодексу, який би відповідав вимогам сьогодення.
Ведуча:

Дякую. Саме слово «шлюб» бере початок із старослов’янського слова «сьлюб», що означало «урочиста обіцянка».
Наші далекі предки давали один одному урочисту обіцянку, що житимуть разом аж до смерті. А як тепер беруть шлюб і хто маєправо одружуватись?
Секретар:

Загальна декларація прав людини проголошує право чоловіка та жінки вступати у шлюб і засновувати сім’ю без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії. Шлюбом в Україні визнається лише той союз чоловіка і жінки, що зареєстрований у органах ЗАГС. Зразу ж розшифрую для наших юних глядачів. ЗАГС — запис актів громадського стану. Закон передбачає урочисту реєстрацію шлюбу, за допомогою державної реєстрації упорядковуються повною мірою відносини між чоловіком і жінкою, забезпечуються охорона інтересів жінки — матері та дитини.
Питання з залу. А які повноваження має церковний шлюб?
Секретар:

Закон не забороняє релігійного обряду шлюбу, але й не надає йому правового значення. Вінчання — право наречених.
Питання з залу. А коли настає шлюбний вік і чи може порушуватись закон за якихось обставин?
Секретар:

Закон надає право на шлюб кожній особі, яка розуміє значення своїх дій, з моменту досягнення шлюбного віку. Шлюбний вік в Україні становить 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. За наявності поважної причини, якою здебільше є вагітність або народження дитини, міська, районна державна адміністрація може знизити шлюбний вік. Причому таке зниження не має мінімальної вікової межі. Траплялися випадки, коли давався дозвіл на реєстрацію шлюбу навіть чотирнадцятирічної особи.
Ведуча:

Дякую. Пане юристе, можливо, ви доповните?
Юрист:

До сказаного я можу добавити ще таке. Закон не надає правового значення згоді чи запереченню батьків щодо шлюбу дітей. Однак до порад батьків стосовно вибору собі чоловіка та дружини варто прислухатися. Проте останнє слово у цьому дуже особистому питання все ж належить не їм. Не можуть бути у шлюбі між собою батько з дочкою, брат з сестрою. Така заборона обумовлена етичними міркуваннями, і тим, що це викликає кровозмішання потомства. Забороняється і шлюби між усиновителями та усиновленою дитиною.
Питання з залу. Я хочу запитати про «двоєжонство». На чиєму боці стоїть закон? Я маю на увазі, якщо це чоловік, то на боці першої чи другої дружини?
Юрист:

Я наведу вам такий приклад, позначивши прізвища ініціалами. Громадянин К., не розірвавши першого шлюбу з С, одружився вдруге з Р., приховавши від неї свій дійсний сімейний стан. За позовом Р. суд визнав шлюб з С. дійсним, а з Р. — ні.
Ведуча:

Дуже вам дякую. Продовжуємо нашу бесіду. «Смерть одна розлучить нас» — клянуться закохані Оксана та Андрій — герої опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Не всі, на жаль, усвідомлюють це і шлюб зберегти вдається не кож¬ному. Пане секретар, як стоїть ця справа зараз?

 

Секретар:

Неготовність до нової соціальної ролі чоловіка та жінки, батька і матері провокує непорозуміння які врешті-решт приводять до суду. Щорічно розривається близько 200 ти., шлюбів, що становить понад 40% кількості зареєстрованих. Складається так, що здебільшого з вимогою про розірванняшлюбу звертаються жінки, оскільки саме вони є переважно скривдженою стороною у шлюбі.
Юрист:

 Чоловік не має права звертатися до суду з позовом про розірвання шлюбу під час вагітності дружини і до досягнення дитиною, року. Жінка, однак, таке право має. Позов про розірвання шлюбу може бути задоволений тоді, коли буде доведено, що дальше спільне проживання неможливе. Суд може відмовити у позові. Якщо на думку судді шлюб ще можна зберегти, подружжю може бути призначено строк до примирення, який сьогодні не повинен перевищувати шести місяців. Діти повинні докладати максимум зусиль, щоб зберегти для себе і матір, і батька.
Питання з залу. Пане юристе, а чи бувають випадки, коли под¬ружжя розлучається без суду?
Юрист:

Так, такі випадки бувають, якщо подружжя не мають неповнолітніх дітей і не бажають спільно проживати; якщо один з подружжя визнаний-судом недієздатним, безвісті відсутній або засуджений за скоєння злочину до позбавлення волі строком не менше трьох років.
Ведуча:

Дякую. Перейдемо до другого запитання. «Правові відносини між батьками і дітьми». «Усе найкраще – дітям». Таким було пропагандистське гасло минулих часів. Скомпрометоване тодішньою дійсністю, воно сьогодні знову стає актуальним. Чи насправді це так?

Секретар. Звичайно, але перш за все сьогодні про це повинні пам’ятати жінки. На жаль, вони через ряд обставин, і найбільш через матеріальні труднощі, зрікаються своїх дітей. В Україні катастрофічно високим є показник абортів: на 1000 жінок — 98, водночас як в Угорщині – 19, а в Італії – 9. Ніде у світі немає такої картини – на 100 пологів 160 абортів. Майже кожна наречена уже вагітна. Випадкова вагітність часто є стимулом до шлюбу, який здебільшого через відсутність почуттів обов’язку і любові розривається. На жаль, трапляються непоодинокі випадки, коли дитина народжується від батьків, які не перебувають у шлюбі.
Питання з залу. А чи можна примусити чоловіка одружитись? Що для цього необхідно?
Ведуча:

Ну це, напевно, питання для юриста. Ви будете відповідати?
Юрист:

Так, дякую. Примусити можна лише за допомогою суду. Для задоволення позову про встановлення батьківства достатньо довести одну з таких обставин: спільне проживання і вег дення господарства, участь батька у вихованні або утриманні дитини, усне або письмове визнання відповідальності свого батьківства. На жаль, жінка не завжди може це довести. Ось приклад. Я. чекала повернення Г. з армії, писала йому майже щоденно листи. Після демобілізації вони домовилися про одруження, вступили в інтимні відносини. Однак через втручання батьків одруження не відбулося. Народилася дитина, яку Г. не визнав своєю. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки не була встановлена жодна з перечислених вище причин, підстав. Велике кохання принесло Л. приниження гідності, чималі душевні страждання, нешлюбне материнство.
Нешлюбне материнство штовхає іноді жінку на жорстокий крок: залишення дитини у пологовому будинку. При цьому поза осудом залишається батько дитини, який однаковою мірою винен у соціальному сирітстві своєї дитини.
Ведуча:

Так, на жаль, таке сьогодні ще трапляється. Хоч не варто цього робити, бо ще великий Шевченко писав: «нічого кращого немає, як тая мати молодая», і це стосується усіх матерів, незалежно від їх перебування у шлюбі. Суспільство і всі зокрема повинні вітати кожне дитя, котре появилося на світ, морально і матеріально підтримувати її матір, допомагати водночас відчути і усвідомити радість материнства. Добре, але коли народилась дитина, то це необхідно оформити. В такому випадку до вас, пане секретар.
Секретар:

Новонароджена дитина має бути зареєстрована у ЗАГСІ. Така реєстрація органічно пов’язана з присвоєнням дитині імені. Ім’я громадян України на сьогодні має три складовічастини елементів: власне ім’я, по-батькові та прізвище.
Юрист:

 Батьки мають право вибирати дитині будь-яке ім’я. Закон не забороняє батькам називати дітей подвійним ім’ям. Подвійні імена раніше в Україні були досить поширеними. Вважалося, що дитина, народившись у день якогось свята;- сама обрала собі ім’я. Та часто це ім’я не подобалось батькам, тому поряд з церковним ім’ям дитину називали світським або іншим церковним ім’ям. Обрані дитині прізвище, ім’я по-батькові можуть бути змінені нею після досягнення повноліття на загальних підставах.
Запитання з залу. А чи має право дитина носити прізвище батька, який не перебуває в шлюбі з матір’ю дитини?
Юрист:

 Щодо дитини, батьки якої не перебували у шлюбі, закон встановлює дискримінаційну норму: прізвище її батька в актовому записі та у свідоцтві про народження записується за прізвищем матері, яке водночас стає і прізвищем дитини. Отже, така дитина не має права на прізвище батька.
Ведуча:

 Дякую за ґрунтовну відповідь. Тепер я хотіла б дізнатись про тих батьків, яким не судилось мати своїх дітей. Які правила встановлюються для тих людей, які хочуть усиновити чи удочерити дитину?
Юрис:.

 Усиновлення є правовою формою забезпечення дитини, яка втратила батьків або одного з них, батьківським, сімейним оточенням і піклуванням. Воно можливе лише щодо неповнолітньої дитини. Якщо вони є. Усиновлення може бути проведене і без згоди батьків, якщо вони впродовж шести місяців не виховують та не утримують дитину.
Питання з залу. Чи усиновлення за законом має зберігатися у таємниці?
Юрист:

 Усиновлення має здійснюватися таємно. Для цього дозволяється змінити ім’я, прізвище, по-батькові, місце і навіть дату народження дитини. Однак коли усиновлюється дитина — школяр або усиновлення проводиться у невеликому населеному пункті, досягти таємницю усиновлення практично неможливо.
Проголошене у конвенції про права дитини право дитини знати своїх батьків ставить під сумнів можливість законодавчою закріплення вимоги щодо такоє таємниці. Від цього її любов до усиновителів, якщо вони належно доглядатимуть за нею, лише примножиться. Правда про своє походження, про яке, як правило, дізнається кожний усиновлений у дорослому віці, обертається для нього великою душевною травмою, викликає протест за обман.
Усиновлення може бути скасоване судом, якщо усиновителі не виконують батьківських обов’язків.
Ведуча:

 А чи передбачені законом обов’язки батьків щодй” дітей? Хто буде відповідати?

Секретар: 

Ну, можливо, я, якщо дозволите.

Ведуча

 Прошу вас, будь-ласка.
Секретар

 Кожна дитина незалежно від стану здоров’я визнається носієм права на життя. Батьки є першими серед тих, хто повинен піклуватися про здійснення дитиною цього права. Батьки зобов’язані виховувати дитину, дбати про її фізичне і психічне здоров’я, матеріальне забезпечення та навчання, готувати до самостійного життя.
Батько і матір мають однакові права та обов’язки щодо дітей. Кожен з них може бути притягнутий до відповідальності за шкоду, заподіяну дітьми, з кожного з них можуть стягуватись аліменти.
Ведуча :

А коли сталось так, що батьки більше не хочуть жити разом, як тоді поводиться з дітьми закон?
Секретар:

Розірвання шлюбу між батьками зумовлює питання про місце проживання дитини. Якщо дитині виповнилось 15 років, вона має право сама вирішувати, з ким їй проживати. Якщо дитина досягне десятирічного віку, вона може висловити своє бажання з ким жити але не завжди воно може бути задоволено. Суди здебільшого виносять рішення про проживання дитини з матір’ю, беручи до уваги, що саме вона виконує основну масу обов’язків стосовно дитини, а також існування між нею і дитиною тіснішого психологічного зв’язку.
Питання з залу. В такому випадку батькові дозволяється спілкуватись з дитиною і брати участь у її вихованні?
Юрист:

 Ну це питання щодо профілю. Так. Таке право дається батькові. Але буває так, що проживаючи з дитиною, мама намагається припинити будь-які контакти дитини з батьком. У цій ситуації порушується право батька на особисте виховання дитини, а також інтереси самої дитини, якщо тільки батько не справляє на неї поганого впливу. Конфлікт може бути вирішений органом опіки та піклування, а якщо його рішення не виконується — то судом.
Питання з залу. А якщо ні батько, ні мати не займаються вихованням і утриманням дитини, як тоді захищає її держава?
Юрист:

Батьки зобов’язані утримувати дитину. Якщо вони не проживають з дитиною або не беруть участі в її утриманні, закон передбачає стягнення аліментів за рішенням судді. Аліменти присуджуються з дня подання заяви до суду і до досягненням дитиною повноліття. Аліменти стягуються у частці від заробітку: 1/4 — на одну дитину, 1/3 — на двох, 1/2 — на трьох і більше дітей, але на кожну дитину має припадати не менше 20% мінімальної заробітної плати.
Ведуча:

Батьківські та материнські обов’язки грунтуються на любові дітей і дуже часто трактуються ними як радість, великий дар природи, як милість Божа, а не тяжка ноша. Але трапляються випадки, коли суд позбавляє батьківських прав. На яких підставах це проходить?
Юрист:

 Є непоодинокі випадки, коли батьки цураються своїх дітей, не беруть участі у їх вихованні, утриманні. Серед покарань до таких батьків часто застосовується позбавлення батьківських прав. Так, В. систематично зловживав спиртними напоями, байдикував, відбував покарання за ухилення від сплати аліментів, але врешті-решт не виправився, тому суд позбавив його батьківських прав щодо сина. Якщо ставлення такого батька до дитини у майбутньому істотно зміниться, він може бути поновлений судом у батьківських правах. Але це можливо лише тоді, коли дитина не усиновлена.
Закон передбачає і відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, якщо їй не загрожує небезпека, наприклад, у зв’язку з психічною чи іншою тяжкою хворобою батьків.
Ведуча:

Дякую за відповідь. Продовжуємо нашу бесіду: «Шануй батька і матір свою — добре тобі буде жити на світі» — записано у Четвертій заповіді Божій. Давайте поговоримо про обов’язки дітей щодо батьків. Будь ласка.
Секрета:

 Конституція України зобов’язує дітей піклуватися ^про батьків і надавати їм допомогу. Ці обов’язки стосуються “” кожної дитини, яка уже здатна усвідомлювати свої дії. Піклуватися про батьків — означає насамперед не завдавати їм прикрощів. Діти повинні допомагати своїм батькам у домашньому господарстві, догляді за немічними членами сім’ї. Діти зобов’язані утримувати своїх батьків до того часу, поки вони потребують.
Юрист:

Я вас доповню. У випадку невиконання дітьми цього обов’язку аліменти з них можуть стягуватися за рішенням судді. Пригадується судова справа, коли старенька мама просила допомоги від трьох дітей. Кожен з них мав свої «причини» забути про матір, вважаючи, що їй уже нічого не потрібно.
Питання з залу. А чи бувають випадки, коли діти звільняються від такого зобов’язання і по яких причинах?
Ведуча:

Це знову, напевно, відповідати вам, пане юристе.
Юрист:

Діти можуть бути звільнені судовим рішенням від цього обов’язку, шоб доглядати, якщо у свій час батьки ухилялися від виконання батьківських обов’язків щодо дитини. Таким, що ухиляється від обов’язку, вважається той, хто має змогу його виконувати. Тому суд при розгляді справи за позовом Т. справедливо не взяв до уваги заперечення дітей і присудив з них аліменти матері, котра не виховувала їх у зв’язку з систематичним перебуванням на лікуванні у психічній лікарні.
Ведуча:

Ось останнє сьогоднішнє питання. В теперішній час ідітям, і батькам живеться непросто, то яка допомога надається сім’ям з дітьми державою?
Секретар:

 Конвенція про права людини зобов’язала Україну в максимально можливій мірі забезпечити виживання і здоровий розвиток дитини. Кроком до цього є прийняття Закону України «Про державну допомогу» сім’ям з дітьми. Передбачається насамперед надання жінці допомоги при вагітності і пологах.
У випадку народження дитини призначається одноразова допомога у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Право на неї мають не лише матері, а й батьки, які зайняті доглядом, і інші непрацюючі родичі.
Держава надає матеріальну допомогу і батькам, які зайняті доглядом трьох і більше дітей до 16 років.
Питання з залу. А які пільги надаються сім’ям в яких є діти-інваліди? І ще одне питання. Чи отримують допомогу одинокі матері?. Дякую за відповідь.
Юрист: 

Якщо у сім’ї є дитина-інвалід, право на допомогу за доглядом за нею має один з батьків, котрий не працює, або особа, що його заміняє. Допомога надається до досягнення 16 років у розмірі мінімальної заробітної плати.
Право на допомогу надано і одиноким матерям, які народили дитину, не перебуваючи у шлюбі, у розмірі 50% мінімальної заробітної плати до досягнення дитиною 16 років. Така допомога збільшиться до повної суми мінімального заробітку, якщо одинока мама була сиротою або вихованцем дитячого закладу. Передбачається і надання допомоги дітям, батьки котрих ухиляються від аліментів або не сплачують їх з іншої причини.
Ведуча: 

Дуже дякую вам за змістовні відповіді, цікаву бесіду від себе і глядачів. Сподіваюсь, що ця наша зустріч не остання. На все добре. Всього вам найкращого! Дякую за увагу. До зустрічі!

 

    Тема уроку: «Взаємні права та обов’язки батьків і дітей»

Мета: дати уявлення про права та обов’язки у взаєминах дітей та батьків; сприяти усвідомленню учнями, чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними; розвивати вміння моделювати та розв’язувати правові ситуації, пов’язані з правами та обов’язками батьків і дітей; виховувати свідоме ставлення до взаємних прав і обов’язків батьків і дітей.

Обладнання: підручник, Конституція України, витяг із Сімейного Кодексу,

дидактичний матеріал, мультимедійне обладнання, електронна презентація.

Основні поняття та терміни: сім’я, шлюб, права та обов’язки батьків і дітей

Тип уроку: комбінований, з використанням інтерактивних технологій

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть: пояснювати, чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними; наводити приклади окремих прав батьків і дітей; описувати обов’язки матері й батька утримувати дитину та обов’язки повнолітніх дітей утримувати батьків; розуміти права та обов’язки батьків і дітей; моделювати та розв’язувати правові ситуації, пов’язані з правами та обов’язками батьків і дітей; висловлювати власне ставлення до взаємних прав та обов’язків батьків і дітей.

                                                   Епіграф уроку:

Щасливою є та людина, яка щаслива у себе вдома.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

 ІІ. Актуалізація опорних знань 

Сигнальна картка „Перевіряємо домашнє завдання”

І варіант – бліцопитування

1. Що таке шлюб і сім’я?

2. Як укладається шлюб?

3. У яких випадках може бути відмовлено в укладанні шлюбу?

4. Яке значення має державна реєстрація шлюбу?

5. Чи буде дійсним шлюб, якщо спочатку його укладено в церкві, а потім зареєстровано в державних органах?

6. У чому полягає принцип рівності прав чоловіка і жінки в сімейних відносинах?

7. Які із запропонованих тверджень закріплені законодавчо:

– жінки мають займатися лише домашнім господарством і виховувати дітей, а забезпечувати сім’ю повинні чоловіки;

– рішення про місце проживання сім’ї повинен приймати чоловік, ураховуючи  думку дружини;

– чоловік і дружина мають рівні права на власність сім’ї;

– укладаючи шлюб, жінка повинна брати прізвище чоловіка.

8. Висловіть свою думку щодо укладання шлюбного контракту.

9. Шлюбний вік чоловіка та жінки є не однаковим. Чим, на вашу думку, пояснюється ця нерівність? Чи вважаєте ви цю нерівність справедливою?

ІІ варіант – читання та коментар творів-роздумів; захист проектів – електронних презентацій „Знайомтесь, ми – …”

ІІІ варіант – тестові завдання

Тести

1.     Між якими із указаних осіб за певних умов може бути зареєстрований шлюб:

а) особи, які є родичами прямої лінії споріднення;

б) двоюрідні брат і сестра;

в) рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

г) усиновлювач та усиновлена ним дитина.

2. Заручини можуть тривати:

а) до 1 року;

б) до 6 місяців;

в) до 3 місяців;

г) до 1 місяця.

3. Недійсним є шлюб, зареєстрований:

а) з особою, яка перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі;

б) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя або їхніх нащадків;

в) з особою, яка не досягла шлюбного віку, якій не було надано право на шлюб;

г) з особою, яка визнана недієздатною;

д) усі вказані шлюби є недійсними.

4. Особистою приватною власністю дружини/чоловіка є:

а) майно, набуте нею/ним до шлюбу;

б) майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

в) майно, набуте нею/ним під час шлюбу за самостійно зароблені кошти;

г) премії, нагороди, які вона/він одержали за особливі заслуги;

д) усе вказане майно є особистою приватною власністю.

5. Шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

а) визнаний померлим;

б) визнаний обмежено дієздатним;

в) засуджений за споєння злочину до позбавлення волі на строк не менше ніж три роки;

г) усі відповіді правильні.

6. Шлюбний договір не може регулювати:

а) розподіл майна подружжя, набутого під час шлюбу;

б) особисті відносини подружжя;

в) аліментні зобов’язання;

г) шлюбний договір може регулювати всі вказані відносини.

7. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений одним із подружжя (2):

а) протягом вагітності дружини;

б) до досягнення дитиною одного року;

в) протягом строку тяжкої хвороби дружини/чоловіка;

г) усі відповіді правильні.

Взаємооцінювання за допомогою слайду (слайд 1)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності .

 Електронна презентація

Слайд 2. Демонстрація картин, на яких зображені батьки і діти.

–         Що об’єднує ці картини?

Слайд 3

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло.

  Ми засіваємо житейське поле

       І не на день майбутній – на віки.

         Між нас не ляжуть вирвами роки.

           Бо наша кров пульсує в нашій долі.

 Батьки і діти… діти і батьки…

          Нам нічого ділить на спільнім полі.

                                      Б.Олійник

Постановка пізнавального завдання

Слайд 4  Проблемне завдання (робота в парах)

Пригадайте народні прислів’я, у яких ідеться про відносини батьків і дітей.

1. Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, … (такі їхні діточки).

2.     Який корінь, такий пагінець, які самі … ( такі й сини).

3.     Який дуб, такий тин, який батько, … ( такий син).

4.     Які самі, … (такі й сини).

5.     Яка гребля, такий млин, який батько, … (такий син).

6.     Не навчив батько – … (не навчить і дядько).

Метод „Відкритий мікрофон”. – сигнальна картка „Обговорюймо!”

–         Які права і обов’язки батьків щодо дітей? На чому вони ґрунтуються?

 

IV. Повідомлення теми уроку та очікуваних результатів

Слайд 5.

Епіграф

 Щасливою є та людина, яка щаслива у себе вдома. Л.М.Толстой

Слайд 6. Тема : Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Слайд 7. Очікувані результати

– Чого  ви повинні навчитися на уроці?

 V. Вивчення нового матеріалу

1.     Взаємні права та обов’язки батьків і дітей (інтерактивна розповідь вчителя, робота в групах).

–         Взаємні права та обов’язки дітей та батьків ґрунтуються на походженні дитини від них. Документом, що засвідчує походження дитини, є Свідоцтво про народження.

Завдання

Опрацюйте  ст. 51-52 Конституції України та ст. 122, 125-128, 141, 142 Сімейного кодексу і дайте відповіді на такі запитання.

1. Яким чином визначається походження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі?

2. Як визначається походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі?

3. Яким є основний принцип щодо прав та обов’язків батьків по відношенню до дітей і дітей по відношенню до батьків?

2. Особисті немайнові  права та обов’язки батьків і дітей (робота в групах) – сигнальна картка „Працюймо в групах”.

1-а група – „Права батьків”

2–а група – „Обов’язки батьків”

3–я група – „Права дітей”

4–а група – „Обов’язки дітей”

Завдання ( слайд 8)

Опрацюйте розділ 13 Сімейного кодексу, складіть таблицю „Особисті немайнові права та обов’язки дітей та батьків” та на її основі розв’яжіть ситуативні задачі.

Батьки		Діти
Права	Обов’язки	Права	Обов’язки

Метод „Незакінчене речення” (слайд 9)

Прислів’я про добрих і поганих дітей, про те, як слід ставитися до батьків.

1.     Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – …. (кінець).

2.     Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й … (дрючка не бояться).

3.     Коло батька чемно, коло матері … (вклоняються).

3. Права батьків і дітей на майно, право на утримання(робота з правовими документами, текстом підручника).

1. Які права та обов’язки батьків і дітей є майновими?

2. Що таке аліменти?

Задача (слайд 10).

Олексій дуже добре навчався в школі. Він вступив до медичного інституту на платне відділення. Олексій стверджує, що його батьки зобов’язані платити за його навчання.

Відповідь.

Законодавство передбачає обов’язок батьків утримувати своїх дітей до їхнього повноліття. Інколи цей обов’язок зберігається й пізніше, наприклад, якщо дитина є непрацездатною або ж вона навчається і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Бесіда

1. Коли виникають права та обов’язки дітей та батьків?

2. Чому права та обов’язки дітей та батьків мають взаємний характер?

3. До якого часу батьки зобов’язані утримувати дитину?

4. Пріоритет якого виховання держава забезпечує дитині?

2. Розв’язання ситуативних задач (робота в групах) – сигнальна картка „Практикум”.

Задача 1

Галина й Антон збираються розлучитися і не живуть разом уже півроку. Їхня донька Ганна, якій 12 років, живе з мамою. Але дівчинка дуже любить батька і хоче жити разом з ним та його батьками. Антон готовий забрати дитину, але Галина відмовляє йому, говорячи, що вона сама знає, як їй виховувати дитину.

Відповідь.

Обов’язок піклуватися про своїх неповнолітніх дітей, надавати їм матеріальну допомогу не знімається з батьків у разі розлучення, проживання одного з батьків окремо від дитини. У цьому випадку той із батьків, хто живе окремо від дітей, зобов’язаний сплачувати аліменти – кошти на утримання дітей. Він також повинен надавати допомогу в разі виникнення особливих обставин – хвороби дитини, необхідності її курортного лікування чи оздоровлення тощо.

Розмір аліментів установлюється судом з урахуванням стану здоров’я та матеріального становища дитини та платника аліментів, наявності в платника аліментів на інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. Аліменти встановлюють у твердій грошовій сумі, або визначивши частку від заробітку особи, яка їх платитиме.

При цьому Сімейний кодекс України встановив, що в жодному разі розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Задача 2

Позивач П.Т.Кирилова звернулася до суду з проханням обмежити спілкування її 6-річного сина з колишнім чоловіком. Своє прохання вона пояснює тим, що батько хлопчика – людина неврівноважена, зловживає спиртними напоями, здатний до істерик, егоїст. Свідок, мати відповідача, підтвердила, що її син з дитинства поводився неадекватно, різав вени, а головне – вона чула, як онук плакав після зустрічі з батьком, тому що останній тушив недопалки об свої руки на очах у дитини. Позивач надала висновок опікунської ради про обмеження спілкування батька з сином з 12 до 15 години і тільки в присутності матері. Відповідач не згодний з вимогою колишньої дружини й наполягає не відмовляти йому у спілкуванні з сином. Яким буде рішення суду?

Відповідь.

Ст. 141 Сімейного кодексу України вказує на рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини, а розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та обов’язків щодо дитини. Тому в цій частині позову відмовлено повністю. Але ст. 155 СКУ говорить про те, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. У суді позивач не довела, що медичним обстеженням встановлено незадовільний стан колишнього чоловіка. Тому порада: звернутися до лікаря, у разі встановлення хвороби звернутися до опікунської ради, а потім до суду з проханням обмежити спілкування батька з дитиною.

3.     Рольова гра „Чи отримуватиме аліменти Григорій Терещенко” – сигнальна картка „Завдання „Вищий пілотаж!”.

VIІ. Підсумок уроку

Рефлексія

1.     Як оцінюєте свої результати роботи на уроці?

2.     Чи досягли ви очікуваних результатів?

Слайд 11. аудіозапис пісні „Родина” у виконанні Н.Яремчука.

VIIІ. Домашнє завдання:

1)    опрацювати відповідний параграф підручника;

2)    виконати завдання № 2,3,5 (усно);

3)    напишіть невеличке есе на тему „Чи повинна держава втручатись у сімейні відносини”.

Тема уроку:  «Що таке сім’я та шлюб»

 Мета: опрацювати поняття: «сім’я» і «шлюб»; пояснити гарантування права людини на створення сім’ї, ознайомити учнів зі змістом Сімейного кодексу України, умовами укладання шлюбу; дати уявлення про особисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя; розвивати вміння аналізувати правові ситуації і пропонувати шляхи їх розв’язання на підставі норм сімейного права; висловлювати власні думки щодо створення сім’ї; виховувати почуття любові до членів сім’ї та відповідальність за них. Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть: – розтлумачити поняття «сім’я» і «шлюб»; – пояснювати, використовуючи положення статей Сімейного кодексу України, умови укладання шлюбу, порядок укладання шлюбу неповнолітньою особою; – називати окремі особисті немайнові права і обов’язки подружжя і характеризувати їх на конкретних прикладах; – аналізувати правові ситуації і пропонувати шляхи їх розв’язання на підставі норм сімейного права; – висловлювати власні думки щодо створення сім’ї.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи і прийоми: бесіда, методи: «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота з документами, презентація.

Обладнання: Конституція України, Сімейний кодекс України, підручник «Правознавство (практичний курс)», мультимедійне обладнання.

                                          Епіграф до уроку:

 Кожна сім’я — це частина держави. (Арістотель)

                                                   Хід урок

І. Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Блок «Контроль»

Запитання:

Кого ви бачите на цьому малюнку. (Відповідь: чоловік, жінка, дитина).

Що об’єднує їх? (Відповідь: вони сім’я).Міцна родина, віра в Бога, повага до матері та батька, споконвічні цінності українського народу. Дружна сім’я, як вважають 70% українців, є головною складовою їхнього життя, оскільки в ній народжуються і виховуються діти. (Вислів А.Макаренка.) Недаремно, я хочу звернути вашу увагу на слова видатного педагога Антона Макаренка: «Сім’я дає повноту життя, сім’я приносить щастя, але кожна сім’я… є насамперед, великою справою, що має державне значення». Тому, сьогодні на уроці ми повинні зрозуміти, що таке сім’я та шлюб, саме з точки зору права, пояснити важливість гарантування права людини на створення сім’ї, ознайомитись зі змістом Сімейного Кодексу України, особливо в питані майнових та немайнових прав подружжя. Але перед тим, як зануритись в море правових норм, зіткнутися зі складними життєвими ситуаціями і взяти на себе відповідальність в їх вирішенні, послухайте давню притчу. «Батько, розмовляючи з сином, радив йому триматися подалі від жінок і не квапитися зі створенням сім’ї. Син заперечив: Шановний батьку, ти ніколи не помічав райської вроди цих жінок. Твої очі не тонули у глибині їхніх очей, твій погляд не спинявся на їхніх чарівних посмішках. Хіба ти відчував, що означає, опинившись на самоті, віддаватись своїм мріям, засинати у світі своїх фантазій, коли ти охоплений коханням! Батько подивився на нього і відповів: Синку, ти ще не знаєш, що таке стіл без хліба та їжі. Ти ще не відчував, що таке суворість дружини і не чув плачу своїх дітей. Ти не знаєш, що означає, опинившись на самоті, віддаватися своїм сумним думкам і відчувати страх перед гостями, коли ти обтяжений боргами» .

Запитання:

Подумайте над змістом притчі й поясніть, чому думки батька і сина такі різні.

 Метод «Асоціація»

Запишіть свої асоціації щодо терміна «Сім’я». Ці слова мають починатися з букв, які складають саме це слово.

Метод «Мозковий штурм»

1-ша група – придумують і записують 1-2 речення зі словами « Сім’я,шлюб ». 2-га група – закінчують словосполучення «Я маю намір у майбутньому…» Блок «Теорія»

 Завдання

1. Пригадайте, в якому нормативно-правовому акті передбачено захист прав і свобод подружжя та дітей.

2. Я кий ще нормативний акт регулює відносини в галузі сімейного права? Що таке шлюб і сім’я?

Робота в группах

Учні об’єднуються в групи по чотири чоловіки, опрацьовують уривок статті журналіста С. Гранева «Атака на шлюб», вміщеній у газеті «День». Істиною в шлюбі є те, що сам шлюб — це перший і найважливіший елемент людського суспільства. Родина є основою будь-якого здорового суспільства, а шлюб — це основа родини. Шлюб — це основний суспільний інститут, який передує всім іншим. Перш ніж виникли нації й уряди, перш ніж з’явилися церкви, школи або фірми, була родина, а ще до неї був шлюб. Шлюб є основою, тому що саме на цих принципах взаємин починає будуватися суспільство. Виживання людського суспільства у всіх його формах залежить від шлюбу. Ось чому сьогоднішня невисока думка про шлюб,що існує в розумі дуже багатьох людей, така небезпечна. Коли всі традиційні цінності та основи зазнають атак з усіх боків, хіба дивно, що шлюб також зазнає нападу? Коли так багато людей не мають чіткої уяви про шлюб, хіба дивно, що суспільство в цілому перебуває в такому безладі? Коли буде зруйнований інститут шлюбу, зруйнуються й родини, зруйнується суспільство. А якщо зруйнується суспільство, тоді перестане існувати людство. Шлюб є фундаментом, на якому будується суспільство.

Метод «Прес»

1. Чи погоджуєтеся ви із думкою, висловленою автором?

2. Чи зможете аргументовано відповісти на це питання? Яких знань вам бракує?

Робота в парах

1-ша пара.

Ознайомтеся з витягом із Сімейного кодексу України (ст. 3–5), знайдіть у ньому відповіді на поставлені запитання.

1. Що таке шлюб та сім’я?

2. Виготовте картки з цими термінами.

Сім’я  первинний та основний осередок суспільства, який складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки шлюб добровільний сімейний союз жінки та чоловіка з метою створення сім’ї, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюбний договір укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений правочин подружжя, що регулює майнові відносини між ними і визначає майнові права та обов’язки подружжя

2-га пара.

Ознайомтеся з витягом із ст. 21–26 сімейного кодексу України і таблицею Запитання:

1. Що є перешкодою для укладення шлюбу?

2. Висловіть свою думку, чому запроваджено зазначені обмеження.

 3-тя пара.

Ознайомтеся з витягом зі ст. 27–32  сімейного кодексу України і дайте відповіді на запитання.

1. Я ке значення має державна реєстрація шлюбу?

2. Висловіть свою думку щодо доцільності державної реєстрації шлюбу, можливості сімейного проживання без державної реєстрації.

3. Розв’яжіть ситуацію 1.

4-та пара.

Ознайомтеся з витягом зі ст. 49–56 сімейного кодексу України і заповніть першу графу таблиці «Права та обов’язки подружжя». Особисті немайнові права та обов’язки. Спільна власність подружжя.Особиста приватна власність подружжя.

5-та пара.

Ознайомтеся з витягом зі ст. 57–59 С імейного кодексу України і заповніть другу графу таблиці.

6-та пара.

Ознайомтеся з витягом зі ст. 60–69 С імейного кодексу України і заповніть третю графу таблиці.

Блок «Практика»

Робота з правовими ситуаціями + робота в малих групах

Ситуація 1

Громадянці Коваленко 16 років. Вона одружилася з громадянином Риваком, бо вони очікують на народження дитини. У зв’язку з цим Коваленко переїхала до чоловіка у місто, а старий будинок, у якому вона жила перед тим окремо від батьків і який отримала у спадщину від дідуся, продала громадянці Ананенко під знесення за невелику суму. Але батьки Коваленко, довідавшись про це, заявили вимогу анулювати цю угоду, мотивуючи це тим, що їхня дочка — неповнолітня, а їхньої згоди на продаж не було отримано. А сума, що її сплатила Ананенко, не відповідає справжній вартості будинку. Коваленко відмовилась. Хто має рацію у цій ситуації?

Ситуація 2

Громадянин Петров та громадянка Марченко звернулися до РАЦСу з проханням зареєструвати їх шлюб. Прийнявши заяву, співробітники РАЦСу призначили строк реєстрації шлюбу через місяць після подання заяви. Але молоді не погодилися з цим, пояснивши, що багато років знають одне одного, тому для них додаткові роздуми не потрібні, до того ж Петров — геолог і через кілька днів повинен виїжджати в експедицію на весь польовий сезон — більш ніж півроку. Чи можна розв’язати цю проблему?

Ситуація 3.

Подружжя Артамонових подало до органу РАГСу спiльну заяву про розiрвання шлюбу за взаємною згодою. Орган РАГСу прийняв заяву i зареєстрував у журналi. 1) Чому орган РАГСу прийняв вiд подружжя заяву про розiрвання шлюбу?2) У яких випадках орган РАГСу може розiрвати шлюб? 3) Протягом якого термiну орган РАГСу здійснить оформлення розлучення і видасть подружжю Артамонових свiдоцтво про розiрвання шлюбу?

Блок «Рефлексія»

ІV. Закріплення знань учнів.

 Метод «Мікрофон»

Учні по черзі, вибираючи фразу з рефлексивного екрана на дошці, відповідають на запитання: 1. Сьогодні я дізнався(-лася)… 2. Було цікаво… 3. Було важко… 4. Я зрозумів(-ла), що… 5. Тепер я можу… 6. Я здобув(-ла)… 7. Я навчився(-лася)… 8. Я зміг (змогла)… 9. Урок дав мені для життя…

V. Підсумки уроку.

Сім’я – це надзвичайно важлива ланка людського суспільства. Саме в ній продовжується людський рід, виховуються діти. Шлюб є підставою для створення сім’ї. Юридичні наслідки має лише шлюб, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб визначає для кожного з подружжя відповідні права та обов’язки. Законом визначені певні вимоги до укладання шлюбу.

VI. Домашнє завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.

2.Написати есе на тему: «Як можна зменшити кількість розлучень в Україні?»

                             Тема  уроку  “Основи сімейного права України”
Мета: ознайомити учнів з основами сімейного права України, виховувати повагу до людей старшого покоління.
Обладнання: витяг з Сімейного кодексу України, схема “Шляхи припинення шлюбу”, підручник.
Основні поняття: шлюб, аліменти, подружжя.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
                                                     Хід  уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
 Поняття про шлюб.
Розповідь учителя.
Сімейне право – це галузь права, що врегульовує сімейно-шлюбні та прирівняні до них відносини.
Основоположні правові принципи в галузі сім’ї і шлюбу зафіксовані у Конституції України (ст. 51):

 “Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою”.
Сімейний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 10 січня 2002 року. Мав вступити в силу з 1 січня 2003 року, але за рішенням Верховної ради вступить в силу одночасно з введенням нового Цивільного кодексу України. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові права і обов’язки подружжя. Згідно з цим кодексом шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Умовами ускладнення шлюбу є:
– взаємна згода осіб, які одружуються;
– досягнення ними шлюбного віку.
Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку у день реєстрації шлюбу.
Шлюбний вік  для жінки встановлюється  у 17 років, для чоловіка  у 18 років.
У шлюбі між собою не можуть перебувати:
1) рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра;
Повнорідні – брати і сестри, які мають  спільних батьків.
Неповнорідні – спільну матір або спільного батька.
2) двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
3) усиновлювач та усиновлена дитина.
За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Робота з документами.
Опрацювати витяг з сімейного кодексу [39],
Сімейний кодекс України.
Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою (запис із таблиці і доповнення до неї).
Завдання:
1. Визначити, у яких випадках укладання шлюбу законом не допускається.
2. Обґрунтуйте ці обмеження спираючись на знання з права, історії, біології.
Учитель доповнює, коригує і коментує відповіді учнів.
2. Права та обов’язки подружжя.
Практикум.
Розглянути пропоновані ситуації та запропонувати шляхи їх вирішення.
Учитель пропонує при складанні відповідей скористатися витягами з Сімейного кодексу України.
Ситуації.
1. Юнак і дівчина уклали шлюб. Між ними виникла суперечка, у якій взяли участь батьки. Дівчина бажає залишити своє дівоче прізвище, юнак наполягає, щоб обидва після укладення шлюбу взяли його прізвище, а батьки дівчини пропонують компромісний варіант – поєднати прізвища. Яке рішення, на вашу думку, відповідає закону?
Зразок відповіді. Закону відповідатимуть всі варіанти, тому вирішити суперечку – справа молодих.
2.Після одруження чоловік у категоричній формі почав вимагати від своєї жінки покинути роботу і займатися виключно домашнім господарством. Жінка не погодилася, більше того, вона вирішила переїхати від чоловіка, з яким вона проживала в однокімнатній квартирі разом зі свекрухою, до своїх батьків у приватний будинок. Чоловік не погоджується з цим і наполягає на своєму, вважаючи дії дружини порушенням її обов’язку.
Зразок відповіді. Згідно з Сімейним кодексом України кожен з подружжя самостійний у вирішенні питань своєї роботи, місця проживання, навчання тощо.

Отже, дії жінки юридично можливі, вимоги чоловіка юридичних підстав не мають. З іншого боку, подружжя має враховувати не лише юридичний, але й моральний бік справи, намагаючись спільно вирішити такі проблеми.
Підведення підсумків роботи.
За наявності тексту (витягів) Сімейного кодексу України, учитель призначає найбільш компетентного учня “експертом”. Він повинен узагальнити відповіді учнів і підсумувати обговорення на підставі Закону.
Якщо така можливість відсутня, у ролі “експерта” виступає учитель.
Розповідь учителя.
У певних випадках шлюб може бути визнаний недійсним. Так, недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому шлюбі.
Не допускається ускладнення шлюбу між родичами прямої лінії споріднення: між рідними та двоюрідними братами і сестрами, рідними тіткою, дядьком та племінником, племінницею. Підставою для визнання шлюбу недійсним є приховання тяжкої хвороби.
Сімейний кодекс України (ст. 45) визначає правові наслідки недійсності шлюбу.
3. Права та обов’язки батьків та дітей.
Учитель пропонує учням дане питання вивчити самостійно під час виконання домашнього завдання. За наявності часу на уроці учитель повідомляє основні положення законодавства щодо прав і обов’язків батьків та дітей: рівні права і обов’язки чоловіка та жінки щодо виховання дітей, обов’язок сплачувати аліменти та утримання дітей, можливість позбавлення батьківських прав у разі ухилення дітей, можливість позбавлення батьківських прав у разі ухилення від виконання батьківських обов’язків тощо.
ІІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
Колективна робота за завданнями.
Поясніть поняття “шлюб”, “аліменти”.
Визначте основні майнові і немайнові права подружжя.
Наведіть підстави припинення шлюбу розлученням або визнання його недійсним..
ІV. Підсумки уроку.
Учитель наголошує, що знання сімейного права дозволяє уникнути проблем та непорозумінь, які часом заважають спокійному існуванню сім’ї; що більшість норм сімейного права тісно пов’язані з нормами моралі, спираються на них і підкріпляють їх.
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати текст підручника.
2. Підготувати відповіді на запитання і завдання до вказаного параграфа.