ТЕМА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ: ДЕРЖАВНИЙ ЗАХИСТ СІМ’Ї І ДИТИНСТВА
Мета: Розглянути з учнями питання що таке сім’я, які правила встановлюються при вступі і розірванні шлюбу; ознайомити дітей з правовими відносинами між батьками і дітьми, обов’язками батьків щодо дітей; озброїти дітей правовими знаннями, необхідними для виконання відповідних соціальних ролей у майбутньому — голови або просто члена сім’ї; виховувати почуття відповідальності та обов’язку перед сім’єю; розвивати вміння брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати свою думку; порівнювати різні точки зору, робити висновки.
Обладнання: Буклети «Щасливе дитинство і «Тато, мама, я — наша дружня сім’я». ,
Захід у вигляді передачі «Тема».
Ведуча:
Сьогоднішня наша тема «Державний захист сім’ї і дитинства». Дозвольте представити вам наших сьогоднішніх гостей: юрист і секретар Остерської Ради. Тему цю я вважаю досить актуальною, оскільки ви теж діти і вас цікавить, які права дає вам закон, адже в недалекому майбутньому станете батьками і будете мати своїх дітей. Щоб стати на цей важливий і важкий життєвий шлях необхідно мати масу інформації, яка допоможе вам вирішити ряд питань, що, безперечно, будуть виникати. Сьогодні спеціалісти, які кожного дня стикаються з питаннями даного роду, допоможуть вам осягнути чим більше інформації. Ви ж, задаючи питання, можете глибше дізнатись про те, що вас цікавить. Перше наше сьогоднішнє питання «Сім’я та її місце у суспільстві».
Сім’я — це група близьких родичів, які разом проживають. Пане юрист, а чи існують закони в нашій державі, які регулюють сімейні відносини?
Юрист:
Так, існують. Сімейні відносини сьогодні регулюються Конституцією, Кодексом про шлюб та сім’ю, деякими іншими нормативними актами. Зараз розпочалася робота над проектом нового кодексу, який би відповідав вимогам сьогодення.
Ведуча:
Дякую. Саме слово «шлюб» бере початок із старослов’янського слова «сьлюб», що означало «урочиста обіцянка».
Наші далекі предки давали один одному урочисту обіцянку, що житимуть разом аж до смерті. А як тепер беруть шлюб і хто маєправо одружуватись?
Секретар:
Загальна декларація прав людини проголошує право чоловіка та жінки вступати у шлюб і засновувати сім’ю без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії. Шлюбом в Україні визнається лише той союз чоловіка і жінки, що зареєстрований у органах ЗАГС. Зразу ж розшифрую для наших юних глядачів. ЗАГС — запис актів громадського стану. Закон передбачає урочисту реєстрацію шлюбу, за допомогою державної реєстрації упорядковуються повною мірою відносини між чоловіком і жінкою, забезпечуються охорона інтересів жінки — матері та дитини.
Питання з залу. А які повноваження має церковний шлюб?
Секретар:
Закон не забороняє релігійного обряду шлюбу, але й не надає йому правового значення. Вінчання — право наречених.
Питання з залу. А коли настає шлюбний вік і чи може порушуватись закон за якихось обставин?
Секретар:
Закон надає право на шлюб кожній особі, яка розуміє значення своїх дій, з моменту досягнення шлюбного віку. Шлюбний вік в Україні становить 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. За наявності поважної причини, якою здебільше є вагітність або народження дитини, міська, районна державна адміністрація може знизити шлюбний вік. Причому таке зниження не має мінімальної вікової межі. Траплялися випадки, коли давався дозвіл на реєстрацію шлюбу навіть чотирнадцятирічної особи.
Ведуча:
Дякую. Пане юристе, можливо, ви доповните?
Юрист:
До сказаного я можу добавити ще таке. Закон не надає правового значення згоді чи запереченню батьків щодо шлюбу дітей. Однак до порад батьків стосовно вибору собі чоловіка та дружини варто прислухатися. Проте останнє слово у цьому дуже особистому питання все ж належить не їм. Не можуть бути у шлюбі між собою батько з дочкою, брат з сестрою. Така заборона обумовлена етичними міркуваннями, і тим, що це викликає кровозмішання потомства. Забороняється і шлюби між усиновителями та усиновленою дитиною.
Питання з залу. Я хочу запитати про «двоєжонство». На чиєму боці стоїть закон? Я маю на увазі, якщо це чоловік, то на боці першої чи другої дружини?
Юрист:
Я наведу вам такий приклад, позначивши прізвища ініціалами. Громадянин К., не розірвавши першого шлюбу з С, одружився вдруге з Р., приховавши від неї свій дійсний сімейний стан. За позовом Р. суд визнав шлюб з С. дійсним, а з Р. — ні.
Ведуча:
Дуже вам дякую. Продовжуємо нашу бесіду. «Смерть одна розлучить нас» — клянуться закохані Оксана та Андрій — герої опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Не всі, на жаль, усвідомлюють це і шлюб зберегти вдається не кож¬ному. Пане секретар, як стоїть ця справа зараз?
Секретар:
Неготовність до нової соціальної ролі чоловіка та жінки, батька і матері провокує непорозуміння які врешті-решт приводять до суду. Щорічно розривається близько 200 ти., шлюбів, що становить понад 40% кількості зареєстрованих. Складається так, що здебільшого з вимогою про розірванняшлюбу звертаються жінки, оскільки саме вони є переважно скривдженою стороною у шлюбі.
Юрист:
Чоловік не має права звертатися до суду з позовом про розірвання шлюбу під час вагітності дружини і до досягнення дитиною, року. Жінка, однак, таке право має. Позов про розірвання шлюбу може бути задоволений тоді, коли буде доведено, що дальше спільне проживання неможливе. Суд може відмовити у позові. Якщо на думку судді шлюб ще можна зберегти, подружжю може бути призначено строк до примирення, який сьогодні не повинен перевищувати шести місяців. Діти повинні докладати максимум зусиль, щоб зберегти для себе і матір, і батька.
Питання з залу. Пане юристе, а чи бувають випадки, коли под¬ружжя розлучається без суду?
Юрист:
Так, такі випадки бувають, якщо подружжя не мають неповнолітніх дітей і не бажають спільно проживати; якщо один з подружжя визнаний-судом недієздатним, безвісті відсутній або засуджений за скоєння злочину до позбавлення волі строком не менше трьох років.
Ведуча:
Дякую. Перейдемо до другого запитання. «Правові відносини між батьками і дітьми». «Усе найкраще – дітям». Таким було пропагандистське гасло минулих часів. Скомпрометоване тодішньою дійсністю, воно сьогодні знову стає актуальним. Чи насправді це так?
Секретар. Звичайно, але перш за все сьогодні про це повинні пам’ятати жінки. На жаль, вони через ряд обставин, і найбільш через матеріальні труднощі, зрікаються своїх дітей. В Україні катастрофічно високим є показник абортів: на 1000 жінок — 98, водночас як в Угорщині – 19, а в Італії – 9. Ніде у світі немає такої картини – на 100 пологів 160 абортів. Майже кожна наречена уже вагітна. Випадкова вагітність часто є стимулом до шлюбу, який здебільшого через відсутність почуттів обов’язку і любові розривається. На жаль, трапляються непоодинокі випадки, коли дитина народжується від батьків, які не перебувають у шлюбі.
Питання з залу. А чи можна примусити чоловіка одружитись? Що для цього необхідно?
Ведуча:
Ну це, напевно, питання для юриста. Ви будете відповідати?
Юрист:
Так, дякую. Примусити можна лише за допомогою суду. Для задоволення позову про встановлення батьківства достатньо довести одну з таких обставин: спільне проживання і вег дення господарства, участь батька у вихованні або утриманні дитини, усне або письмове визнання відповідальності свого батьківства. На жаль, жінка не завжди може це довести. Ось приклад. Я. чекала повернення Г. з армії, писала йому майже щоденно листи. Після демобілізації вони домовилися про одруження, вступили в інтимні відносини. Однак через втручання батьків одруження не відбулося. Народилася дитина, яку Г. не визнав своєю. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки не була встановлена жодна з перечислених вище причин, підстав. Велике кохання принесло Л. приниження гідності, чималі душевні страждання, нешлюбне материнство.
Нешлюбне материнство штовхає іноді жінку на жорстокий крок: залишення дитини у пологовому будинку. При цьому поза осудом залишається батько дитини, який однаковою мірою винен у соціальному сирітстві своєї дитини.
Ведуча:
Так, на жаль, таке сьогодні ще трапляється. Хоч не варто цього робити, бо ще великий Шевченко писав: «нічого кращого немає, як тая мати молодая», і це стосується усіх матерів, незалежно від їх перебування у шлюбі. Суспільство і всі зокрема повинні вітати кожне дитя, котре появилося на світ, морально і матеріально підтримувати її матір, допомагати водночас відчути і усвідомити радість материнства. Добре, але коли народилась дитина, то це необхідно оформити. В такому випадку до вас, пане секретар.
Секретар:
Новонароджена дитина має бути зареєстрована у ЗАГСІ. Така реєстрація органічно пов’язана з присвоєнням дитині імені. Ім’я громадян України на сьогодні має три складовічастини елементів: власне ім’я, по-батькові та прізвище.
Юрист:
Батьки мають право вибирати дитині будь-яке ім’я. Закон не забороняє батькам називати дітей подвійним ім’ям. Подвійні імена раніше в Україні були досить поширеними. Вважалося, що дитина, народившись у день якогось свята;- сама обрала собі ім’я. Та часто це ім’я не подобалось батькам, тому поряд з церковним ім’ям дитину називали світським або іншим церковним ім’ям. Обрані дитині прізвище, ім’я по-батькові можуть бути змінені нею після досягнення повноліття на загальних підставах.
Запитання з залу. А чи має право дитина носити прізвище батька, який не перебуває в шлюбі з матір’ю дитини?
Юрист:
Щодо дитини, батьки якої не перебували у шлюбі, закон встановлює дискримінаційну норму: прізвище її батька в актовому записі та у свідоцтві про народження записується за прізвищем матері, яке водночас стає і прізвищем дитини. Отже, така дитина не має права на прізвище батька.
Ведуча:
Дякую за ґрунтовну відповідь. Тепер я хотіла б дізнатись про тих батьків, яким не судилось мати своїх дітей. Які правила встановлюються для тих людей, які хочуть усиновити чи удочерити дитину?
Юрис:.
Усиновлення є правовою формою забезпечення дитини, яка втратила батьків або одного з них, батьківським, сімейним оточенням і піклуванням. Воно можливе лише щодо неповнолітньої дитини. Якщо вони є. Усиновлення може бути проведене і без згоди батьків, якщо вони впродовж шести місяців не виховують та не утримують дитину.
Питання з залу. Чи усиновлення за законом має зберігатися у таємниці?
Юрист:
Усиновлення має здійснюватися таємно. Для цього дозволяється змінити ім’я, прізвище, по-батькові, місце і навіть дату народження дитини. Однак коли усиновлюється дитина — школяр або усиновлення проводиться у невеликому населеному пункті, досягти таємницю усиновлення практично неможливо.
Проголошене у конвенції про права дитини право дитини знати своїх батьків ставить під сумнів можливість законодавчою закріплення вимоги щодо такоє таємниці. Від цього її любов до усиновителів, якщо вони належно доглядатимуть за нею, лише примножиться. Правда про своє походження, про яке, як правило, дізнається кожний усиновлений у дорослому віці, обертається для нього великою душевною травмою, викликає протест за обман.
Усиновлення може бути скасоване судом, якщо усиновителі не виконують батьківських обов’язків.
Ведуча:
А чи передбачені законом обов’язки батьків щодй” дітей? Хто буде відповідати?
Секретар:
Ну, можливо, я, якщо дозволите.
Ведуча
Прошу вас, будь-ласка.
Секретар
Кожна дитина незалежно від стану здоров’я визнається носієм права на життя. Батьки є першими серед тих, хто повинен піклуватися про здійснення дитиною цього права. Батьки зобов’язані виховувати дитину, дбати про її фізичне і психічне здоров’я, матеріальне забезпечення та навчання, готувати до самостійного життя.
Батько і матір мають однакові права та обов’язки щодо дітей. Кожен з них може бути притягнутий до відповідальності за шкоду, заподіяну дітьми, з кожного з них можуть стягуватись аліменти.
Ведуча :
А коли сталось так, що батьки більше не хочуть жити разом, як тоді поводиться з дітьми закон?
Секретар:
Розірвання шлюбу між батьками зумовлює питання про місце проживання дитини. Якщо дитині виповнилось 15 років, вона має право сама вирішувати, з ким їй проживати. Якщо дитина досягне десятирічного віку, вона може висловити своє бажання з ким жити але не завжди воно може бути задоволено. Суди здебільшого виносять рішення про проживання дитини з матір’ю, беручи до уваги, що саме вона виконує основну масу обов’язків стосовно дитини, а також існування між нею і дитиною тіснішого психологічного зв’язку.
Питання з залу. В такому випадку батькові дозволяється спілкуватись з дитиною і брати участь у її вихованні?
Юрист:
Ну це питання щодо профілю. Так. Таке право дається батькові. Але буває так, що проживаючи з дитиною, мама намагається припинити будь-які контакти дитини з батьком. У цій ситуації порушується право батька на особисте виховання дитини, а також інтереси самої дитини, якщо тільки батько не справляє на неї поганого впливу. Конфлікт може бути вирішений органом опіки та піклування, а якщо його рішення не виконується — то судом.
Питання з залу. А якщо ні батько, ні мати не займаються вихованням і утриманням дитини, як тоді захищає її держава?
Юрист:
Батьки зобов’язані утримувати дитину. Якщо вони не проживають з дитиною або не беруть участі в її утриманні, закон передбачає стягнення аліментів за рішенням судді. Аліменти присуджуються з дня подання заяви до суду і до досягненням дитиною повноліття. Аліменти стягуються у частці від заробітку: 1/4 — на одну дитину, 1/3 — на двох, 1/2 — на трьох і більше дітей, але на кожну дитину має припадати не менше 20% мінімальної заробітної плати.
Ведуча:
Батьківські та материнські обов’язки грунтуються на любові дітей і дуже часто трактуються ними як радість, великий дар природи, як милість Божа, а не тяжка ноша. Але трапляються випадки, коли суд позбавляє батьківських прав. На яких підставах це проходить?
Юрист:
Є непоодинокі випадки, коли батьки цураються своїх дітей, не беруть участі у їх вихованні, утриманні. Серед покарань до таких батьків часто застосовується позбавлення батьківських прав. Так, В. систематично зловживав спиртними напоями, байдикував, відбував покарання за ухилення від сплати аліментів, але врешті-решт не виправився, тому суд позбавив його батьківських прав щодо сина. Якщо ставлення такого батька до дитини у майбутньому істотно зміниться, він може бути поновлений судом у батьківських правах. Але це можливо лише тоді, коли дитина не усиновлена.
Закон передбачає і відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, якщо їй не загрожує небезпека, наприклад, у зв’язку з психічною чи іншою тяжкою хворобою батьків.
Ведуча:
Дякую за відповідь. Продовжуємо нашу бесіду: «Шануй батька і матір свою — добре тобі буде жити на світі» — записано у Четвертій заповіді Божій. Давайте поговоримо про обов’язки дітей щодо батьків. Будь ласка.
Секрета:
Конституція України зобов’язує дітей піклуватися ^про батьків і надавати їм допомогу. Ці обов’язки стосуються “” кожної дитини, яка уже здатна усвідомлювати свої дії. Піклуватися про батьків — означає насамперед не завдавати їм прикрощів. Діти повинні допомагати своїм батькам у домашньому господарстві, догляді за немічними членами сім’ї. Діти зобов’язані утримувати своїх батьків до того часу, поки вони потребують.
Юрист:
Я вас доповню. У випадку невиконання дітьми цього обов’язку аліменти з них можуть стягуватися за рішенням судді. Пригадується судова справа, коли старенька мама просила допомоги від трьох дітей. Кожен з них мав свої «причини» забути про матір, вважаючи, що їй уже нічого не потрібно.
Питання з залу. А чи бувають випадки, коли діти звільняються від такого зобов’язання і по яких причинах?
Ведуча:
Це знову, напевно, відповідати вам, пане юристе.
Юрист:
Діти можуть бути звільнені судовим рішенням від цього обов’язку, шоб доглядати, якщо у свій час батьки ухилялися від виконання батьківських обов’язків щодо дитини. Таким, що ухиляється від обов’язку, вважається той, хто має змогу його виконувати. Тому суд при розгляді справи за позовом Т. справедливо не взяв до уваги заперечення дітей і присудив з них аліменти матері, котра не виховувала їх у зв’язку з систематичним перебуванням на лікуванні у психічній лікарні.
Ведуча:
Ось останнє сьогоднішнє питання. В теперішній час ідітям, і батькам живеться непросто, то яка допомога надається сім’ям з дітьми державою?
Секретар:
Конвенція про права людини зобов’язала Україну в максимально можливій мірі забезпечити виживання і здоровий розвиток дитини. Кроком до цього є прийняття Закону України «Про державну допомогу» сім’ям з дітьми. Передбачається насамперед надання жінці допомоги при вагітності і пологах.
У випадку народження дитини призначається одноразова допомога у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Право на неї мають не лише матері, а й батьки, які зайняті доглядом, і інші непрацюючі родичі.
Держава надає матеріальну допомогу і батькам, які зайняті доглядом трьох і більше дітей до 16 років.
Питання з залу. А які пільги надаються сім’ям в яких є діти-інваліди? І ще одне питання. Чи отримують допомогу одинокі матері?. Дякую за відповідь.
Юрист:
Якщо у сім’ї є дитина-інвалід, право на допомогу за доглядом за нею має один з батьків, котрий не працює, або особа, що його заміняє. Допомога надається до досягнення 16 років у розмірі мінімальної заробітної плати.
Право на допомогу надано і одиноким матерям, які народили дитину, не перебуваючи у шлюбі, у розмірі 50% мінімальної заробітної плати до досягнення дитиною 16 років. Така допомога збільшиться до повної суми мінімального заробітку, якщо одинока мама була сиротою або вихованцем дитячого закладу. Передбачається і надання допомоги дітям, батьки котрих ухиляються від аліментів або не сплачують їх з іншої причини.
Ведуча:
Дуже дякую вам за змістовні відповіді, цікаву бесіду від себе і глядачів. Сподіваюсь, що ця наша зустріч не остання. На все добре. Всього вам найкращого! Дякую за увагу. До зустрічі!